Адміністративні справи

Тобто рано чи пізно але кожна особа зіштовхується з протиправністю дій державного органу чи органу місцевого самоврядування.

От саме для захисту таких порушених прав від посягань держави і був прийнятий Кодекс адміністративного судочинства України та створені адміністративні суди в України.

Отже адміністративне судочинство створено саме з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів як фізичних осіб так і юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа).

В адвокатському бюро «Романа Сацика» є спеціалісти, які займаються захистом порушених прав з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Наші спеціалісти надають консультації з усіх питань, які виникають під час вирішення даної категорії справ. Також ми готуємо, за необхідності, відповідні позовні заяви до суду, збираємо докази, а також здійснюємо їх подальше супроводження в суді. Переважна більшість спорів щодо захисту порушеного права власності відбувається саме через суд.

Категорії адміністративних спорів

Адміністративні спори можна умовно поділити на дві категорії.

1. За зверненням до суб’єкта владних повноважень (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа), найбільш розповсюджена

До цієї категорії можна віднести спори:

• фізичних осіб з пенсійним фондом щодо нарахування та виплати пенсії;
• платника податків з податковим органом з приводу правомірності нарахування податків або зупинення реєстрації податкових накладних;
• оскарження рішення органу місцевого самоврядування;
• правомірності рішення митних органів під час митного оформлення пропуску товару;
• оскарження рішень або дій інших контролюючих органів держави;
• щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
• спори пов’язані з тендерними закупівлями;
• щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму тощо.

2. За зверненням суб’єкта владних повноважень

До цієї категорії можна віднести спори:

• податкового органу щодо адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства (наприклад, справи щодо стягнення податкового боргу, передачі майна у податкову заставу, щодо рентної плати, щодо єдиного податку, щодо плати за землю, припинення юридичної особи тощо);
• різноманітних інспекцій про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності юридичної особи;
• анулювання ліцензії у зв’язку з недотриманням ліцензійних умов;
• щодо охорони навколишнього природного середовища;
• щодо реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики.

Слід зауважити, що наведений перелік захисту порушених прав не є вичерпним, та можуть здійснюватися і у інші способи, які не суперечать законам, правам та інтересам інших осіб й моральним засадам суспільства. Вибір способу захисту порушеного права у кожному випадку індивідуальний і залежить від характеру порушення та дієвого способу для його відновлення.

Строки для звернення до суду

Під час звернення до адміністративного суду необхідно враховувати строк, протягом якого особа або орган може звернутися до суду. Питання дотримання строку звернення до адміністративного суду є досить важливим, оскільки його пропуск, без поважних причин, нівелює подальші витрати на збирання доказів та подання майбутнього позову.

За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, в адміністративному судочинстві, є певні особливості щодо строку звернення до суду. Розберемо їх детальніше.

1. Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Наприклад це може бути позов пенсійного фонду про стягнення надміру сплачених виплат або позов податкової про стягнення заборгованості за податками.
2. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється також тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
3. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Наприклад платник податків звернувся до податкового органу вищого рівня з скаргою на прийняте податковим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
4. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п’ята статті 122 КАС України). Наприклад це спори пов’язані з конкурсом на публічну службу, звільнення з публічної служби, оскарження доган під час проходження публічної служби, або навіть після звільнення оскарження розміру здійснених виплат або зарахування стажу.

Підсумовуючи, слід звернути увагу на те, що до адміністративних справ належать також спори пов’язані з:

• проведенням виборів;
• оскарженням результатів виборів;
• оскарженням результатів конкурсів в різноманітні державні структури;
• оскарження висновків проведених оцінок та атестацій державних службовців;
• оскарження нормативно-правових актів, тощо.