Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини
Дуже рідко, але все ж таки інколи трапляються випадки, коли помирає близька тобі людина. Це життя і цього уникнути неможливо.
Як наслідок, для спадкоємців постає питання щодо прийняття спадщини. Спадкоємці можуть, як прийняти спадщину, так і відмовитись від її прийняття.
Зміст
Згорнути РозгорнутиЗагальний строк на прийняття спадщини
Загальний строк на прийняття спадщини встановлюється в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини — день смерті спадкодавця (ст. 1272 ЦК України). Прийняття спадщини пов’язується з поданням заяви про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини до нотаріуса (державного або приватного) або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Проте дуже часто трапляються випадки, коли в силу тих чи інших обставин спадкоємець не подав протягом шестимісячного строку заяву про прийняття спадщини. Тоді спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину (ст. 1272 ЦК України).
Причини пропуску такого строку можуть бути різноманітними. Найбільш поширеніші — перебування особи за кордоном чи наявність заповіту (особа вважає, що їй в такому випадку приймати спадщину не потрібно). І спадкоємці виявляються дуже здивованими, коли через рік чи більше, вони звертаються до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а нотаріус їм відмовляє, оскільки строки вже пропущені.
Так що ж робити спадкоємцю у випадку пропуску строку на прийняття спадщини?
Визначати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Законодавство у таких випадках надає право спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернутись з позовною заявою про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тут можливі два варіанти куди звертатися з також заявою:
- за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
- з позовною заявою до суду про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини (цей найрозповсюдженіший).
Які ж можуть бути поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини?
Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:
- тривала хвороба спадкоємця;
- перебування спадкоємця тривалий час за межами України. Проте тут одразу необхідно враховувати позицію Верховного Суду викладену у справі № 589/1863/13-ц у постанові від 12 квітня 2021 року, згідно якої факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину;
- відбування покарання в місцях позбавлення волі;
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту (постанова Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 565/1145/17);
- велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
- складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними;
- перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України (постанова Верховного суду України від 26.06.2019 р. у справі №565/1145/17);
- інші підстави.
Судами до уваги беруться переважно письмові докази — довідки медичних установ про стан здоров’я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки, а також покази свідків.
Наша судова практика
Питання/відповіді по темі (FAQ)
Які причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними?
- Юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини
- Необізнаність особи про наявність спадкового майна
- Похилий вік
- Непрацездатність
- Встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю)
- Невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину
- Відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини
- Несприятливі погодні умови
- Перебування у депресії у зв’язку зі смертю спадкодавця
Куди звертатися з заявою/позовною заявою?
На заяви (нотаріус, орган місцевого самоврядування) або позовні заяви (до суду) спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності та пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини.
До якого суду звертатися?
До місцевого загального суду за місцем знаходження майна або основної його частини.
Кого зазначати відповідачем при зверненні до суду з позовною заявою?
Належними відповідачами в позовній заяві до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких — територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).
Який сплачується судовий збір?
Позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є вимогою немайнового характеру, за яку сплачується збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 р. — 1211,20 грн).
Які документи подаються з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини?
- Копію паспорта та РНОКПП
- Копія свідоцтва про народження
- Копія свідоцтва про шлюб
- Копія свідоцтва про смерть
- Копія заповіту (за наявності)
- Копія заяви про прийняття спадщини
- Копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії
- Копія витягу зі спадкового реєстру
- Клопотання про витребування доказів (за необхідності)
- Клопотання про допит свідків
- Докази сплати судового збору
- Копія позовної заяви з додатками для відповідача (відповідачів)
Чи можливе повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини?
Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини (Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
Чи надає адвокатське бюро «Романа Сацика» допомогу у разі пропуску строку на прийняття спадщини?
Так, в адвокатському бюро «Романа Сацика» є спеціалісти, які займаються спадковими справами, надають консультації з усіх питань, які виникають під час оформлення спадщини, у тому числі допомагають спадкоємцю у разі пропуску строку на прийняття спадщини. Також ми готуємо, за необхідності, відповідні заяви або позовні заяви до суду, а також здійснюємо їх подальше супроводження в суді.
