Виправлення описок в заповітах

Описки у даних заповідача

Для того аби посвідчити заповіт, нотаріусу потрібен:

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) заповідача.

Так, у тексті заповіту обов’язково має бути зазначено:

• прізвище, ім’я, по батькові заповідача;
• число, місяць, рік та місце народження заповідача.

Часто описки допускаються саме при написанні зазначених даних.

Описки у даних спадкоємця

При посвідченні заповіту нотаріус або уповноважена особа не вимагає оригінали документів, які посвідчують особу спадкоємця. Внесення цих даних допускається зі слів заповідача. Саме тут треба бути вкрай уважним, адже спадкоємець може не отримати спадщину за заповітом через допущення описки.

Описки у даних щодо майна

Є кілька варіантів щодо розпорядження майном у заповіті.

Так, можна заповісти усе майно одній або кільком особам у рівних частинах. Формулювання звучить приблизно так: «Заповідаю усе моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все, що мені належить на день смерті і на що я за законом матиму право».

У такому випадку правовстановлюючі документи на майно пред’являти нотаріусу не потрібно. Після посвідчення заповіту заповідач може продати, купити, отримати у спадок або у інший, передбачений законом спосіб, нерухоме або рухоме майно. Таке формулювання дозволяє не змінювати заповіт, оскільки ним охоплюється усе майно, належне спадкоємцю на момент смерті.

Для того аби заповісти конкретне майно — необхідно пред’явити на нього документи. Це дасть можливість нотаріусу правильно внести дані до тексту заповіту. Переписування кадастрового номеру земельної ділянки чи адреси нерухомого майна з аркуша паперу збільшує шанси на допущення описок.

У випадку виявленої описки — не зволікайте!