Стягнення неустойки (пені) за несплату (несвоєчасну сплату) аліментів
Аліменти — це обов’язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім’ї іншого. Даний обов’язок виникає у одного з подружжя по відношенні до дитини, яка проживає з іншим, у батька/матері перед дитиною, що продовжує навчання, у батька перед дружиною до досягнення дитиною 3 років, а також у дітей по відношенню до своїх непрацездатних батьків. У кожному випадку аліменти можуть надаватись добровільно, в інших випадках — необхідно звернутись до суду для стягнення аліментів в судому порядку.
Зміст
Згорнути Розгорнути- Яку суму можна стягнути за прострочення сплати аліментів?
- Чи може бути зменшений розмір неустойки?
- Умови для стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів
- Випадки, у яких неустойка не нараховується за прострочення сплати аліментів
- Процедура стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів
- Орієнтовний перелік необхідних документів для подачі позовної заяви
- Питання/відповіді по темі (FAQ)
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Доволі часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, тому виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості за аліментами. При цьому варто зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме — нарахування неустойки (пені).
Яку суму неустойки (пені) можна стягнути за прострочення сплати аліментів?
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Чи може бути зменшений розмір неустойки?
Так, може бути зменшений. Відповідно до ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Умови для стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів
Для стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів повинно бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:
- заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину згідно ч. 1 ст. 189 СК України);
- наявність винних дій особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
Випадки, у яких неустойка (пеня) не нараховується за прострочення сплати аліментів
Верховний Суд у постанові від 14.12.2020 року у справі № 661/905/19 вказав, що у Сімейному кодексі України не передбачені випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства.
У такому випадку, якщо платник аліментів доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.
Крім того, якщо заборгованість виникла з незалежних від платника аліментів обставин (помилка бухгалтера, несвоєчасна виплата заробітної плати, затримка або неправильне перерахування аліментів банками) пеню на неї нараховувати не можна.
Також, у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання — неустойка не може бути стягнута.
Процедура стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів
- Звернутися до виконавчої служби та отримати довідку (розрахунок) про розмір заборгованості зі сплати аліментів
- Проведення розрахунку пені (неустойки) за формулою: заборгованість за кожен місяць x кількість днів прострочення цього платежу
- Підготовка позовної заяви про стягнення пені за прострочення сплати аліментів
Орієнтовний перелік необхідних документів для подачі позовної заяви про стягнення неустойки (пені) зі сплати аліментів
- Копія паспорту позивача
- Копія РНОКПП позивача
- Копія довідки про реєстрацію місця проживання позивача
- Копія свідоцтва про народження дитини
- Копія паспорту та РНОКПП відповідача (платника аліментів)
- Копія рішення суду про розірвання шлюбу/ свідоцтва про розірвання шлюбу
- Копія рішення суду про стягнення аліментів
- Копія виконавчого листа про стягнення аліментів
- Копія постанови про відкриття виконавчого провадження
- Копія довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів
Питання/відповіді по темі (FAQ)
Чи стягують неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в умовах воєнного стану?
Так, але є певні особливості.
Чинним законодавством не передбачено заборони нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів у період воєнного стану.
У рамках виконавчого провадження виконавці не здійснюють нарахування пені, однак стягувач може звернутися до суду із заявою про стягнення пені.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавець здійснить його виконання у встановленому законом порядку.
Позовна давність у справах щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів
У ст. 20 Сімейного кодексу України чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених законом.
На правовідносини щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, не поширюється дія норм ЦK України про позовну давність.
Куди потрібно подавати позовну заяву щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів?
Позови до боржника (платника аліментів) пред’являються в суд за місцем його проживання або перебування. Також можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у визначених законом випадках.
Який розмір судового збору за подачу позову щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів?
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Чи можуть зменшити розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів?
Так, розмір неустойки можуть зменшити судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
