Скорочення штату на підприємстві? Вам це варто знати!

Скорочення штату на підприємстві ? Вам це варто знати !

На сьогоднішній день, внаслідок карантинних заходів, пов’язаних з «Covid-19», тисячі працівників отримують повідомлення про структурні зміни на підприємствах, в зв’язку з чим вони можуть бути звільнені. Це в свою чергу стосується і компанії МАУ.

Ця публікація стосується тих працівників, які отримали таке повідомлення, або ж тих працівників, які побоюються за своє майбутнє.

Так, компанія МАУ, почала направляти на електронні адреси своїх працівників вищевказані повідомлення, та пропонувати їм добровільно приїздити у відділ кадрів, та під підпис ознайомитись про заплановане звільнення (в зв’язку зі скороченням штату).

Тому хочу роз’яснити Вам Ваші права в такій ситуації, та звернути увагу на наступне.

Згідно зі ст. 49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівника персонально письмово попереджають не пізніше ніж за два місяці до дати запланованого звільнення. При цьому чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення часу знаходження його у відпустці або на лікарняному.

Одночасно з попередженням про звільнення працівнику має надійти пропозиція від роботодавця щодо зайняття іншої посади або виконання іншої роботи.

Звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно зі статтею 40 КЗпП не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також в період його перебування у відпустці, за винятком випадків, викладених у п.5, ст.40 цього Кодексу, а саме: нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

В той же час особливу увагу необхідно звернути на ст.42 КЗпП України, відповідно до якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Окрім того, відповідно до ст.184 КЗпП України не допускається звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Згідно зі статтею 186-1 КЗпПзазначена гарантія поширюється також на батьків, які виховують дітей без матері (в т. ч. в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників).

При звільненні працівника, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати йому належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним повний розрахунок.

Також роботодавець повинен виплатити особам, які підлягають скороченню, передбачену вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку, заробітну плату за відпрацьований період і компенсацію за невикористані відпустки.

У разі несвоєчасного розрахунку при звільненні, роботодавець зобов’язаний компенсувати працівнику середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Рейтинг 5 / 5. Голосів: 1

Поки що голосів немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.