Припинення права власності на частку у спільному майні
Перш за все треба зрозуміти, що спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Підстави виникнення спільної часткової власності різноманітні. Вона може утворитися внаслідок сумісної купівлі речі, отримання спадкового майна кількома спадкоємцями. Спільна власність може виникнути як результат спільної праці, наприклад, на відведеній земельній ділянці кількома особами було збудовано будинок.
Зміст
Згорнути Розгорнути
Тепер, коли зрозуміло, що таке спільна часткова власність, переходимо до способів її припинення.
Припинення права спільної часткової власності може здійснюватися трьома шляхами:
- виділом частки;
- припиненням права на частку;
- поділом майна.
В даній статті ми зупинимося на питанні припинення права на частку.
Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
- річ є неподільною;
- спільне володіння і користування майном є неможливим;
- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Судова практика
Розбираємо кожний пункт детальніше.
Частка є незначною і не може бути виділена в натурі
З судової практики вбачається, що поняття «незначна частка» є оціночним, тому при вирішенні спору в судовому порядку суд враховує співвідношення вартості всього майна та розміру часток кожного.
При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб’єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
Судова практика
Річ є неподільною
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. І навпаки, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
Зазвичай, стосовно підтвердження неподільності, суд може призначити будівельно-технічну експертизу.
Однак частими також є випадки, коли суд робить судження щодо неподільності нерухомого майна на основі висновку про неможливість виділу частки з майна.
При розгляді вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, необхідне встановлення наступних обставин:
- чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом;
- чи користуються спільним майном інші співвласники;
- чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація за таке володіння;
- чи спроможні інші співвласники виплатити компенсацію в рахунок визнання права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.
Судова практика
Спільне володіння і користування майном є неможливим
Якщо співвласники не є членами однієї сім’ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, один з них не бере участі у витратах, яких потребує утримання майна, не несе витрати зі сплати житлово-комунальних послуг — можна стверджувати про неможливість спільного володіння та користування майном, адже такі обставини практично завжди призводять до виникнення конфліктних ситуацій серед співвласників, що в свою чергу може призводити до звернення співвласників до правоохоронних органів.
Проте тут слід також одразу застережити, що неможливість виділення частки в натурі в окреме жиле приміщення та неприязні відносини між співвласниками не є безумовними підставами для примусового припинення права власності на частину належного особі майна, якщо таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Судова практика
Припинення права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об’єкт нерухомого майна.
Якщо ж будинок належить двом господарям на праві спільної сумісної або часткової власності то приватизація земельної ділянки може бути здійснена лише за згодою всіх співвласників.
У разі її відсутності потрібно поділити будинок в судовому порядку або шляхом укладення між власниками угоди про розподіл спільного майна, посвідченого нотаріально. Після такого поділу кожний з власників може подавати заяву на приватизацію земельної ділянки самостійно.
Судова практика
- https://reyestr.court.gov.ua/Review/84900004
- https://reyestr.court.gov.ua/Review/74439913
- https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977420
Питання/відповіді по темі (FAQ)
Коли не може бути припинення право на частку у спільному майні?
Така обставина як «частка є незначною і не може бути виділена в натурі» не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї).
Як продати частку у спільній частковій власності?
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Як розділити спільну часткову власність?
Спільна часткова власність ділиться двома методами:
- з допомогою виділу частини об’єкта в окрему одиницю;
- шляхом поділу спільного майна в натурі.
Який розмір грошової компенсації, яка підлягає стягненню з однієї сторони на користь іншої?
Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди судом по дійсній вартості майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
До якого суду звертатися?
Позовна заява з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
Який сплачується судовий збір?
Позов про припинення право спільної часткової власності є вимогою немайнового характеру, за яку сплачується збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Які строки звернення до суду?
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Документи які потрібно приєднати до позовної заяви:
- якщо позов подає фізична особа: копію паспорта та РНОКПП;
- якщо позов подається юридичною особою або ФОП: копію витягу з ЄДРПОУ та копію статуту;
- копію правовстановлюючих документів на майно;
- копію документа про оцінку майна (в разі наявності);
- довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача, у випадку, якщо позов подано представником;
- докази сплати судового збору;
- клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи (в разі необхідності);
- копія позовної заяви з додатками для відповідача (при поданні позову до місцевого районного/міськрайонного суду), або докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу (при поданні позовної заяви до господарського суду).
Скільки коштує подання позову?
Визначення вартості подання позову в кожному випадку індивідуальне і залежить від складності справи, часу витраченого на дослідження доказів, визначення правової позиції, пошук судової практики. Крім того, слід враховувати, що дуже часто адвокат шляхом надсилання адвокатських запитів збирає докази в підтвердження майбутнього позову.
