Укладення зовнішньоекономічних контрактів (договори ЗЕД)

Форма договору ЗЕД

З 2001 року на території України діяло Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (затверджене Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. №201). Однак наразі це Положення втратило чинність (Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.07.2020 р. №1275).

Сьогодні питання щодо зовнішньоекономічних правовідносин та укладених в їх межах договорів врегульовується Законом України «Про міжнародне приватне право» та «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Стаття 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вказує, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається враховуючи міжнародні договори України, відповідно до законів України.

Що має містити ЗЕД?

1. Як і для інших договорів обов’язковою є назва, номер, дата, місце його укладення.
2. В преамбулі вказується повне та скорочене найменування сторін, країни їх реєстрації, дані підписанта і реквізити документа, який підтверджує повноваження.
3. Предмет договору (детальні дані про товар, послуги), або вказується, що деталізація йде окремим додатком у вигляді специфікації з характеристиками товару, тощо.
4. Розділ з описом кількості і якості товару і послуг.
5. Термін виконання договірних зобов’язань.
6. Ціна товару/робіт/послуг, умови платежів та валюта розрахунків з урахуванням вимог законодавства про розрахунки у валюті.
7. Умови приймання-передачі товару/робіт/послуг.

Якщо мова йде про договір поставки, то умови поставки зазвичай визначаються відповідно до правил Інкотермс 2010, або на розсуд сторін.

Якщо контракт щодо перевезення вантажів наземним транспортом чи морем, можуть застосовуватися окремі відповідні конвенції, які регулюють такі правовідносини. Наприклад, «Конвенція МДП 1975 року» і «Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом»:

• погодження умов пакування, маркування товару;
• дія форс-мажорних обставин (стихійні лиха, війна, ембарго та ін.);
• санкції за порушення договірних зобов’язань (може вказуватись за правом якої країни застосовуються заходи забезпечення зобов’язань), такі як неустойка, застава, гарантія, порука, тощо;
• порядок врегулювання спорів. Тут важливо зазначити місце (країну) розгляду спору та право країни, що буде застосовуватись. Тут радимо з досвіду — обирати для врегулювання суперечок право України та Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (ICAC).

Поширеним варіантом є застосування «Конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень» 1958 року (Нью-Йорк) і розгляд суперечок в арбітражному суді. При цьому, важливо те, що не всі країни є підписантами цієї конвенції і цю деталь необхідно перевіряти на початковій стадії:

• останній обов’язковий розділ — місцезнаходження і реквізити сторін (поштові та банківські) тут слід зазначити, що обов’язково вказуються валютні рахунки з IBAN та SWIFT-кодом банку-кореспондента розрахунків;
• радимо прописувати також в розділі «інші умови», що при тлумаченні умов договору перевага надається українській версії.

Воля як істотна передумова укладення ЗЕД

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім та спрямованим на досягнення певної мети, породжуючи правовий наслідок. Правочин — це завжди дії незалежних та рівноправних суб’єктів цивільного права.

Відсутність волі на укладення ЗЕД, набуття обумовлених ним цивільних прав та обов’язків матиме наслідком визнання такого ЗЕД неукладеним. Неукладений ЗЕД є таким, що не вчинений, права та обов’язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Електронна форма ЗЕД

Електронна форма правочину передбачає застосування певних електронних засобів ідентифікації особи, що вчинила правочин. На території України таким засобом ідентифікації є ЕЦП, КЕП.

Якщо говорити про ЗЕД, то постає питання про те, як нерезиденту себе ідентифікувати, підписуючи ЗЕД в електронній формі?

Наразі з іноземними державами не укладено жодного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, а жоден кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави не виявив наміру підтвердити, що його діяльність відповідає вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги». Отже, якщо нерезидент хоче підписати ЗЕД в електронному порядку, йому необхідно буде отримати ЕЦП або КЕП на території України.

З огляду на такі обставини, оптимальною залишається письмова форма правочину. Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Таким чином, підпис є неодмінним елементом (реквізитом) письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Водночас, як свідчить практика, сторони ЗЕД, опираючись на допустимість підписання договорів у PDF-форматі в іноземних юрисдикціях, обравши в договорі право та юрисдикцію такої країни, нівелюють український принцип власноручного підписання договору як свідчення дійсної волі на його укладення. У такому випадку застереження щодо застосування права та підсудності іншої держави не врятує ЗЕД від українського правосуддя та чітких законодавчих вимог.

Для вирішення питання про застосування до правовідносин сторін за договором права, яке сторони обрали для врегулювання таких правовідносин, а також для застосування права, яке має найбільш тісний зв’язок з правочином, необхідним є prima facie встановлення вчинення правочину як факту на підставі доказів, які суд оцінює за правилами процесуального закону цього суду (тобто суду української юрисдикції).

З огляду на принцип prima facie, суд вирішуватиме питання про те, чи був договір взагалі укладеним. Зважаючи на відсутність в ньому власноручного підпису сторони, висновок про відсутність волі на укладення ЗЕД, вірогідно, зведе нанівець всі надії на застосування наслідків вчинення правочину.

Таким чином, щоб уникнути при укладенні та виконанні договорів ЗЕД фінансових ризиків, втрат та санкцій з боку контролюючих органів та контрагентів слід відповідально підійти до умов ЗЕД на етапі його укладення. В даному випадку Вам прийдуть на допомогу адвокати АБ «Романа Сацика», які мають успішний досвід супроводження контрактів ЗЕД на стадії укладання та виконання.