Стягнуто індекс інфляції та 3% річних в зв’язку з невиконанням вироку суду в частині стягнення моральної шкоди
До Адвокатського бюро «Романа Сацика» звернувся Клієнт, який у 2004 р. внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження. У 2005 р. вироком суду винуватець ДТП засуджений за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135, 70 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування ТЗ строком на 3 роки. Окрім того, вироком суду стягнуто на користь Клієнта 50 000,00 грн. моральної шкоди (орієнтовно 10 000 $ по курсу долара до гривні на той час). За 10 років винуватцем ДТП було сплачено добровільно лише 6790,00 грн., а це по 50-60 грн. в місяць, що виглядає як насмішка над потерпілим. Від сплати решти коштів винуватець ухилявся.
З огляду на це, Клієнтом у 2016 р. було подано позов до винуватця ДТП про стягнення грошових коштів у розмірі 151621,39 грн., що складається з індексу інфляції та 3% річних.
Однак, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що між сторонами виник спір у зв’язку з тривалим невиконанням рішення суду про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, тобто між сторонами виникли деліктні правовідносини, а не договірні. А тому, це не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України. Суд вказав, що на його думку з рішення суду зобов’язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
Київський апеляційний суд залишив вказане рішення суду без змін.
Не погодившись з позицією суду першої інстанції та апеляційної інстанції, було подано касаційну скаргу до Верховного Суду України і в результаті рішення попередніх інстанцій булискасовані. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При винесенні постанови Верховний суд виходив з того, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
При новому розгляді суд першої інстанції задовільнив позовні вимоги частково та стягнув з винуватця ДТП на користь Клієнта 91440,12 грн.
В грудні 2020 р. Київським апеляційним судом рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області було змінено та стягнуто з винуватця дтп 42000 грн.
Таким чином на користь Клієнта з винуватця ДТП стягнуто 42000 грн. у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних.
Посилання на рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93889335