Клопотання про арешт майна: зразок

Що таке клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на:

• відчуження майна;
• розпорядження майном;
• користування майном.

Таке обмеження застосовується лише ухвалою слідчого судді або суду.

Метою арешту є недопущення:

• приховування майна;
• пошкодження майна;
• знищення майна;
• відчуження майна;
• передачі майна третім особам.

Арешт може стосуватись майна:

• Підозрюваного
• Обвинуваченого
• Третьої особи
• Юридичної особи

Важливо: Однією з найпоширеніших помилок є ототожнення арешту майна з його конфіскацією. Насправді це різні за своєю правовою природою заходи, які мають різну мету та різні правові наслідки.

Арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження. Його метою є збереження майна до моменту прийняття остаточного рішення у справі, недопущення його відчуження, приховування, пошкодження чи знищення. Під час арешту право власності на майно не припиняється, а власник продовжує залишатися його законним власником. Обмеження стосуються лише можливості розпоряджатися, відчужувати або в окремих випадках користуватися таким майном.

Конфіскація майна, навпаки, є остаточним заходом, наслідком якого є примусове безоплатне вилучення майна у власність держави. Конфіскація може застосовуватися лише у випадках, прямо передбачених законом, і, як правило, здійснюється на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили.

Таким чином, накладення арешту на майно ще не означає, що особа втратить його у майбутньому. Навіть після арешту власник має право оскаржити відповідну ухвалу, подати клопотання про скасування арешту або доводити відсутність підстав для його подальшого застосування. Крім того, значна кількість арештів майна у подальшому скасовується судами через недостатність доказів або відсутність необхідності у подальшому обмеженні права власності.

Хто може подати клопотання про арешт майна

Відповідно до статті 171 КПК України право на подання клопотання мають: прокурор (саме прокурор є основним суб’єктом звернення до суду), слідчий (слідчий може подати клопотання лише після погодження його прокурором), цивільний позивач (у випадках забезпечення цивільного позову закон передбачає можливість звернення цивільного позивача)

Важливо: Безпосередньо власник майна, для захисту своїх прав, може подати заперечення на клопотання про арешт майна, апеляційну скаргу на ухвалу про арешт або клопотання про скасування арешту майна відповідно до ст. 174 КПК України.

Для чого накладається арешт на майно

Частина 2 статті 170 КПК України визначає декілька самостійних цілей арешту майна:

Яке майно може бути арештоване

На практиці арешт може накладатися на:

• Рухоме майно — будь-яке майно, яке можна перемістити без його пошкодження або зміни призначення (техніка, обладнання, меблі, дорогоцінності тощо).
• Нерухоме майно — земельні ділянки та об’єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення або зміни призначення (квартири, будинки, нежитлові приміщення).
• Автомобіль — транспортний засіб, право власності на який може бути обмежене шляхом заборони користування, розпорядження або відчуження.
• Грошові кошти — готівкові кошти у національній або іноземній валюті, які можуть бути речовими доказами або предметом забезпечення позову.
• Кошти на банківських рахунках — безготівкові кошти, що знаходяться на рахунках фізичних або юридичних осіб у банках чи інших фінансових установах.
• Цінні папери — акції, облігації, інвестиційні сертифікати та інші документи або електронні активи, що посвідчують майнові права їх власника.
• Корпоративні права — права особи на участь в управлінні юридичною особою, отримання прибутку та частки майна підприємства.
• Майнові права — права вимоги, права на отримання коштів, доходів або іншого майна, які мають грошову оцінку.
• Віртуальні активи — цифрові активи, зокрема криптовалюта та інші цифрові цінності, які можуть бути об’єктом цивільних прав.
• Майно юридичної особи — будь-які активи підприємства, установи чи організації, включаючи нерухомість, транспорт, обладнання, рахунки, корпоративні права та інше майно.

Окремої уваги заслуговує питання добросовісного набувача. Частина 10 статті 170 КПК України фактично встановлює додаткові гарантії захисту добросовісного набувача.

На практиці захист часто посилається на такі обставини:

• майно придбане на законних підставах;
• покупець не знав про злочинне походження майна;
• відсутні докази обізнаності особи щодо кримінального провадження.

Сам факт належності майна третій особі ще не передбачає арешт автоматично, однак суттєво підвищує стандарт доказування для сторони обвинувачення.

Що має містити клопотання про арешт майна

Відповідно до статті 171 КПК України клопотання про арешт майна повинно містити:

1. Назву суду, до якого подається клопотання.
2. Дані кримінального провадження (номер ЄРДР та правова кваліфікація).
3. Дані особи, яка подає клопотання (прокурора або слідчого).
4. Посилання на відповідні положення КПК України.
5. Обставини кримінального провадження, які обґрунтовують необхідність арешту.
6. Перелік майна, на яке пропонується накласти арешт.
7. Вид майна (нерухомість, автомобіль, грошові кошти, кошти на рахунках, корпоративні права, цінні папери тощо).
8. Відомості про власника або володільця майна.
9. Мету арешту майна.
10. Підстави для арешту відповідно до статті 170 КПК України.
11. Обґрунтування необхідності арешту та наявних ризиків.
12. Докази зв’язку майна з кримінальним правопорушенням.
13. Прохальну частину із чітким формулюванням вимог.
14. Перелік документів та матеріалів, що додаються до клопотання.
15. Дату складення та підпис уповноваженої особи.

Важливо: стаття 171 КПК України прямо вимагає зазначити підстави та мету арешту майна, обґрунтування необхідності такого арешту, а також перелік і види майна, яке пропонується арештувати. Відсутність цих відомостей може стати підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Які документи потрібно додати до клопотання

Перелік додатків залежить від мети арешту.

Для арешту як речового доказу:

• витяг з ЄРДР;
• протокол обшуку;
• протокол огляду;
• протокол тимчасового вилучення майна;
• постанова про визнання речовим доказом, якщо є;
• фото та відеоматеріали;
• документи, що пояснюють зв’язок майна з кримінальним правопорушенням.

Для забезпечення цивільного позову:

• Цивільний позов;
• розрахунок шкоди;
• документи про розмір збитків;
• документи про належність майна відповідачу або особі, яка може нести відповідальність;
• докази ризику відчуження майна.

Для арешту майна юридичної особи:

• документи про корпоративні права;
• виписки з реєстрів;
• банківські документи;
• інформація про рахунки;
• документи щодо зв’язку активів із кримінальним провадженням.

Строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна

Якщо йдеться про арешт тимчасово вилученого майна, дотримання процесуальних строків має вирішальне значення. Недотримання встановлених КПК України строків може стати підставою для повернення майна його власнику або володільцю.

За загальним правилом, передбаченим статтею 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після його вилучення.

Якщо ж майно було вилучене під час обшуку або огляду, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, прокурор або слідчий за погодженням із прокурором зобов’язані подати клопотання про арешт такого майна протягом 48 годин з моменту вилучення.

У разі пропуску зазначених строків тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню особі, у якої його було вилучено.

Важливо: під час оскарження арешту майна адвокати насамперед перевіряють дотримання цих строків, оскільки їх порушення є однією з найпоширеніших підстав для повернення майна власнику.

Як суд розглядає клопотання про арешт майна

Розгляд клопотання про арешт майна відбувається у порядку, передбаченому КПК України. Слідчий суддя перевіряє не лише формальну наявність клопотання, а й те, чи дійсно існують правові підстави для обмеження права власності.

Загальна процедура виглядає так:

1. Клопотання надходить до суду. Його подає прокурор, слідчий за погодженням із прокурором або цивільний позивач у випадках, передбачених КПК України.
2. Слідчий суддя перевіряє відповідність клопотання вимогам КПК. Зокрема, чи зазначені підстави та мета арешту, перелік майна, обґрунтування необхідності арешту, докази зв’язку майна з кримінальним провадженням.
3. Призначається судовий розгляд. Клопотання про арешт майна розглядається не пізніше двох днів із дня його надходження до суду.
4. У судовому засіданні можуть брати участь учасники провадження. Зокрема, слідчий, прокурор, цивільний позивач, підозрюваний, обвинувачений, власник або володілець майна, захисник, представник юридичної особи.
5. Неприбуття учасників не завжди перешкоджає розгляду. Якщо учасники були належним чином повідомлені, їх неприбуття саме по собі не зупиняє розгляд клопотання.
6. В окремих випадках клопотання може бути розглянуте без повідомлення власника майна. Це допускається тоді, коли такий порядок необхідний для забезпечення арешту майна та запобігання його відчуженню, приховуванню або знищенню.

Під час розгляду слідчий суддя перевіряє:

• чи існує правова підстава для арешту;
• яка саме мета арешту майна;
• чи пов’язане майно з кримінальним провадженням;
• чи доведені ризики приховування, пошкодження, знищення або відчуження майна;
• чи є арешт співмірним обмеженням права власності;
• які наслідки арешт матиме для власника майна, бізнесу або третіх осіб.

За результатами розгляду суд може:

• задовольнити клопотання повністю;
• задовольнити клопотання частково;
• відмовити у задоволенні клопотання;
• повернути клопотання для усунення недоліків, якщо воно подане без дотримання вимог КПК України.

Важливо: навіть якщо майно формально пов’язане з кримінальним провадженням, цього недостатньо для автоматичного арешту. Сторона, яка подає клопотання, повинна довести необхідність такого обмеження, його мету, ризики та співмірність втручання у право власності.

Що перевіряє слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна

Під час вирішення питання про накладення арешту на майно слідчий суддя не обмежується лише перевіркою формальних вимог до клопотання. Суд повинен переконатися, що арешт майна є законним, обґрунтованим та співмірним втручанням у право власності.

При вирішенні питання про арешт майна суд також враховує правову підставу для арешту, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розмір завданої шкоди або неправомірної вигоди, розумність і співмірність обмеження права власності, а також наслідки арешту для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи третіх осіб.

Саме тому для задоволення клопотання недостатньо лише вказати, що майно пов’язане з кримінальним провадженням. Сторона, яка звертається до суду, повинна належними доказами підтвердити кожну із зазначених обставин.

Коли суд може відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна

Наявність клопотання сама по собі не означає, що суд автоматично накладе арешт на майно. Сторона, яка звертається з таким клопотанням, повинна довести наявність усіх передбачених законом підстав для обмеження права власності.

Слідчий суддя або суд може відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, зокрема, у таких випадках:

• не доведено необхідність арешту майна та неможливість досягнення мети кримінального провадження менш обмежувальними заходами;
• не доведено наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна;
• майно не має зв’язку з кримінальним провадженням або сторона обвинувачення не надала належних доказів такого зв’язку;
• майно не відповідає критеріям речового доказу, визначеним статтею 98 КПК України;
• не підтверджено право власності на майно або не доведено зв’язок власника майна з кримінальним провадженням у випадках, коли це має значення для вирішення питання про арешт;
• арешт є неспівмірним втручанням у право власності та створює надмірні обмеження для особи або бізнесу;
• клопотання подано з порушенням вимог статті 171 КПК України, зокрема якщо відсутні обов’язкові реквізити, не зазначено підстави чи мету арешту;
• неправильно визначено мету арешту майна або заявлена мета не відповідає підставам, передбаченим статтею 170 КПК України;
• відсутні документи, які підтверджують розмір шкоди, якщо арешт майна заявлено для забезпечення цивільного позову чи можливого стягнення неправомірної вигоди.

Варто враховувати, що суд не обмежений лише двома варіантами рішення — задовольнити або відмовити. За результатами розгляду клопотання суд може задовольнити його повністю, частково або відмовити у задоволенні.

Важливо: якщо суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна або задовольняє його лише частково, тимчасово вилучене майно (або його відповідна частина) підлягає негайному поверненню особі, у якої воно було вилучене. Це правило є однією з ключових гарантій захисту права власності під час кримінального провадження.

Що має бути в ухвалі про арешт майна

Якщо слідчий суддя або суд доходить висновку про наявність підстав для арешту майна, за результатами розгляду клопотання постановляється відповідна ухвала. Така ухвала повинна бути чіткою та зрозумілою, щоб її можна було належним чином виконати.

Зокрема, в ухвалі про арешт майна повинні бути зазначені:

• перелік майна, на яке накладено арешт із максимальною конкретизацією такого майна;
• підстави застосування арешту майна, з посиланням на відповідні положення КПК України;
• перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню власнику або володільцю, якщо суд дійшов висновку про відсутність підстав для його арешту;
• вид та обсяг обмежень, які накладаються на майно, зокрема заборона або обмеження права відчуження, розпорядження чи користування майном;
• порядок виконання ухвали, включаючи органи та посадових осіб, відповідальних за її реалізацію;
• спосіб інформування заінтересованих осіб про постановлене судове рішення.

При цьому КПК України вимагає від суду застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який дозволяє досягти мети кримінального провадження. Суд повинен обирати такий спосіб обмеження права власності, який не призведе до надмірного втручання у права особи, необґрунтованого обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших істотних негативних наслідків для власника майна чи третіх осіб.

Саме тому навіть у разі задоволення клопотання суд не зобов’язаний погоджуватися з усіма вимогами сторони обвинувачення і може застосувати арешт лише в тій частині та в такому обсязі, який є необхідним і достатнім для досягнення визначеної законом мети.

Як підготувати заперечення на клопотання про арешт майна

Якщо власник майна або його захисник вважають клопотання про арешт майна необґрунтованим, вони мають право подати до суду письмові заперечення. Основна мета такого документа — довести відсутність підстав для обмеження права власності та переконати суд відмовити у задоволенні клопотання повністю або частково.

Заперечення на клопотання про арешт майна доцільно оформлювати за такою структурою:

1. Назва суду

Зазначається найменування суду, який розглядає клопотання про арешт майна.

2. Дані кримінального провадження

Необхідно вказати номер кримінального провадження, правову кваліфікацію та інші відомості, які дозволяють ідентифікувати справу.

3. Дані власника майна або захисника

Зазначаються ПІБ особи, яка подає заперечення, її процесуальний статус, адреса для листування та контактні дані.

4. Назва документа

«Заперечення на клопотання про арешт майна»

5. Короткий зміст клопотання сторони обвинувачення

Стисло викладається, яке саме майно прокурор або слідчий просить арештувати та з яких підстав.

6. Позиція власника майна

Вказується, чому особа не погоджується із клопотанням та вважає його необґрунтованим.

7. Аргументи проти арешту майна

Залежно від обставин справи можуть використовуватися такі доводи:

• майно не є речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України;
• відсутній зв’язок майна з кримінальним правопорушенням;
• власник майна не має процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого;
• майно належить добросовісному набувачу;
• не доведено ризик приховування, відчуження або знищення майна;
• арешт фактично заблокує законну підприємницьку діяльність;
• обмеження права власності є неспівмірним поставленій меті;
• клопотання не містить належних і допустимих доказів;
• сторона обвинувачення просить накласти надмірно широкий арешт, який виходить за межі потреб кримінального провадження.

8. Документи на підтвердження позиції

До заперечень можуть додаватися:

• документи про право власності;
• договори купівлі-продажу;
• банківські документи;
• бухгалтерська документація;
• висновки експертів;
• документи про походження коштів або майна;
• інші докази, що підтверджують законність володіння майном.

9. Прохальна частина

Наприклад: «Прошу відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна в повному обсязі» або «Прошу відмовити у задоволенні клопотання в частині…».

10. Перелік додатків

Наприкінці документа зазначаються всі документи, які додаються до заперечень.

Практична порада: найбільш ефективними зазвичай є заперечення, які не обмежуються лише посиланнями на норми закону, а містять конкретні документи та докази, що спростовують підстави арешту майна, наведені стороною обвинувачення.

Чим заперечення відрізняється від клопотання про скасування арешту майна

На практиці власники майна нерідко плутають заперечення на клопотання про арешт майна, апеляційну скаргу та клопотання про скасування арешту майна. Насправді це різні процесуальні інструменти, які використовуються на різних стадіях кримінального провадження та мають різну мету.

Заперечення використовуються тоді, коли питання про арешт майна ще не вирішене судом. Їх основна мета — переконати слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційна скарга подається вже після постановлення ухвали про арешт майна та спрямована на перевірку законності й обґрунтованості такого рішення судом апеляційної інстанції.

Клопотання про скасування арешту майна є окремим процесуальним механізмом, передбаченим статтею 174 КПК України. Воно використовується у випадках, коли арешт уже накладено, але в подальшому відпали підстави для його застосування або арешт був накладений необґрунтовано.

Відповідно до статті 174 КПК України клопотання про повне або часткове скасування арешту майна можуть подати:

• підозрюваний;
• обвинувачений;
• їх захисник;
• законний представник;
• інший власник або володілець майна;
• представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Таке клопотання повинно бути розглянуте судом не пізніше трьох днів із дня його надходження. За результатами розгляду суд може повністю скасувати арешт, скасувати його частково або відмовити у задоволенні клопотання.

Важливо: якщо арешт уже накладено, подання заперечень на первісне клопотання не є ефективним способом захисту. У такій ситуації доцільно використовувати саме апеляційне оскарження або клопотання про скасування арешту майна за статтею 174 КПК України.

Типові помилки у клопотанні про арешт майна

Навіть за наявності формальних підстав для арешту майна суд може відмовити у задоволенні клопотання через помилки під час його підготовки. Найчастіше такі недоліки стосуються недостатнього обґрунтування необхідності арешту або невідповідності вимогам статті 171 КПК України.

До найбільш поширених помилок належать:

• не зазначено конкретну мету арешту майна (збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову, спеціальна конфіскація тощо);
• майно описано надто загально, без достатньої індивідуалізації об’єкта арешту;
• не доведено зв’язок майна з кримінальним провадженням або відсутні належні докази такого зв’язку;
• не додано документи, які підтверджують право власності або володіння майном;
• не обґрунтовано ризики приховування, пошкодження, знищення або відчуження майна;
• не пояснено, чому арешт є співмірним обмеженням права власності та чому менш обмежувальні заходи не можуть досягти мети кримінального провадження;
• не враховано права добросовісного набувача, якщо майно належить третій особі;
• не розмежовано арешт майна як речового доказу та арешт для забезпечення цивільного позову, хоча ці підстави мають різний предмет доказування;
• пропущено процесуальний строк для звернення з клопотанням щодо тимчасово вилученого майна;
• у прохальній частині не конкретизовано зміст обмежень, тобто не зазначено, чи просить сторона обвинувачення заборонити відчуження, розпорядження, користування майном або всі ці обмеження одночасно.

На практиці навіть одна з наведених помилок може істотно знизити шанси на задоволення клопотання. Саме тому документ повинен містити чітке обґрунтування підстав арешту, належні докази та конкретний перелік обмежень, які сторона просить застосувати до майна.

Типові помилки у запереченнях проти арешту майна

Подання заперечень на клопотання про арешт майна саме по собі не гарантує позитивного результату. Ефективність такого документа значною мірою залежить від якості аргументації та наявності доказів, які спростовують доводи сторони обвинувачення.

Найпоширенішими помилками під час підготовки заперечень є:

• заперечення побудовані виключно на емоційних доводах, без належного правового та доказового обґрунтування;
• не додано документи, які підтверджують право власності або законне володіння майном;
• не спростовано твердження про те, що майно є речовим доказом, хоча саме це часто є ключовою підставою для арешту;
• не наведено аргументів щодо відсутності зв’язку майна з кримінальним провадженням;
• не показано негативні наслідки арешту для власника майна, його сім’ї, підприємства або третіх осіб;
• не запропоновано менш обтяжливу альтернативу повному арешту майна, наприклад заборону лише на відчуження без обмеження користування;
• не доведено добросовісність набуття майна, якщо воно належить третій особі або добросовісному набувачу;
• не використано аргумент неспівмірності втручання у право власності, хоча саме цей довід часто враховується судами під час оцінки законності арешту;
• не спростовано наявність ризиків приховування, пошкодження, знищення або відчуження майна, на які посилається сторона обвинувачення;
• після постановлення ухвали про арешт не використано можливість подати клопотання про скасування арешту майна відповідно до статті 174 КПК України.

Практична порада: найефективніші заперечення зазвичай поєднують декілька аргументів одночасно — відсутність зв’язку майна з кримінальним провадженням, недоведеність ризиків, неспівмірність арешту та негативні наслідки для власника. Саме комплексний підхід значно підвищує шанси на відмову у задоволенні клопотання про арешт майна або на застосування менш обтяжливого способу арешту.

Зразки клопотань

Зразок клопотання про арешт майна

Зразок заперечення на клопотання про арешт майна

Наведений зразок є орієнтовним. Його не можна використовувати механічно без адаптації до конкретного кримінального провадження, виду майна, процесуального статусу особи та доказів.

Коли потрібен адвокат у справі про арешт майна

Хоча закон не вимагає обов’язкової участі адвоката під час розгляду питання про арешт майна, на практиці професійна правнича допомога часто має вирішальне значення для захисту права власності та недопущення необґрунтованих обмежень.

Допомога кримінального адвоката особливо доцільна у випадках, коли:

• майно було вилучене під час обшуку або огляду;
• прокурор або слідчий звернулися до суду з клопотанням про арешт майна;
• власника майна не повідомили про дату та час судового засідання;
• арешт накладено на банківські рахунки, грошові кошти або корпоративні права;
• арешт фактично блокує господарську діяльність підприємства або роботу бізнесу;
• майно належить третій особі, яка не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого;
• необхідно підготувати письмові заперечення на клопотання про арешт майна;
• виникла необхідність оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку;
• необхідно підготувати та подати клопотання про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до статті 174 КПК України.

Кваліфікований адвокат допоможе проаналізувати законність арешту, перевірити дотримання процесуальних строків, підготувати необхідні процесуальні документи та сформувати правову позицію для захисту інтересів власника майна.

Якщо питання арешту майна пов’язане із кримінальним провадженням, доцільно звернутися до адвоката, який спеціалізується саме на кримінальному захисті та спорах щодо арешту і повернення майна. Своєчасна правова допомога нерідко дозволяє уникнути накладення арешту або домогтися його швидкого скасування в судовому порядку.

Висновок

Клопотання про арешт майна є одним із найбільш поширених процесуальних інструментів у кримінальному провадженні, однак для його задоволення недостатньо лише формально описати майно або послатися на наявність кримінального провадження. Сторона, яка звертається до суду, повинна належним чином обґрунтувати мету арешту, правову підставу його застосування, наявність ризиків, зв’язок майна з кримінальним правопорушенням та співмірність обмеження права власності.

Водночас власник майна має ефективні процесуальні механізми захисту своїх прав. Залежно від стадії провадження він може подати заперечення на клопотання про арешт майна, оскаржити ухвалу в апеляційному порядку або звернутися з клопотанням про повне чи часткове скасування арешту майна відповідно до статті 174 КПК України.

У складних справах, особливо коли йдеться про арешт нерухомості, транспортних засобів, банківських рахунків, корпоративних прав або майна бізнесу, доцільно залучати адвоката ще до моменту розгляду клопотання судом. Своєчасно сформована правова позиція та належно підготовлені процесуальні документи можуть істотно вплинути на результат розгляду справи.

FAQ: поширені питання про клопотання про арешт майна

Дата публікації: 17.06.2026

Дата оновлення: 17.06.2026

автор

Ганіна Марія Дмитрівна

Адвокат