Оголошення померлим військовослужбовця

Оголошення особи померлої

Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

В обов’язковому порядку військовою частиною проводиться службове розслідування, а органами Національної поліції України вносяться відомості в Єдиний реєстр досудового розслідування за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 15 К України, з додатковою відміткою «зникнення безвісті». Під час досудового розслідування слідчими проводяться усі необхідні слідчі (розшукові) дії, а також вживаються заходи, направлені на встановлення місця знаходження безвісти зниклого військовослужбовця.

В разі можливості евакуації тіла або виявлення співпадіння ДНК із родичем військовослужбовця, статус безвісти зниклого змінюється на загиблого. Однак, що робити сім’ям безвісти зниклих військових, які за аргументованими припущеннями — загинули, проте документального підтвердження цьому немає?

Цивільним кодексом України передбачена можливість — оголошення особи померлою. Що це означає на практиці? В разі, коли рідні твердо переконані, що військовий саме загинув, а не потрапив в полон, пішов в СЗЧ чи тимчасово втратив зв’язок, однак відсутня можливість встановити особу загиблого, законодавством передбачена можливість оголошення військового померлим, шляхом звернення до суду із відповідною заявою. Проте тут є багато нюансів на які необхідно звернути увагу.

Необхідні умови для звернення до суду

По-перше, доказова база. Недостатньо самого лише факту зникнення безвісти для оголошення особи померлою. Найбільш розповсюдженими доказами того, що особи вже немає в живих є:

• акт службового розслідування із зазначенням обставин та опису подій трагічного випадку;
• покази свідків;
• пояснення побратимів;
• витяги з наказів командира військової;
• витяги із бойових журналів та розпоряджень;
• відео з дронів;
• фотокартки тощо.

По-друге, важливим моментом є строки звернення до суду. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

Однак з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 №376.

По-третє, важливо щоб заява відповідала вимогам ст. 318 ЦПК Україні, відповідно до якої, у заяві обов’язково повинно бути зазначено:

1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2. причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3. докази, що підтверджують факт.

В рішенні суду крім самого оголошення особи померлою, також встановлюється дата та місце смерті. Як правило, це дата та місце зникнення безвісти військовослужбовця.

Відповідно до діючого законодавства України, термін на звернення із заявою на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі або смерті військовослужбовця становить не пізніше трьох років з дати складання актового запису про смерть, але у разі коли особу рішенням суду оголошено померлою, днем виникнення права на отримання ОГД є дата набрання законної сили рішенням суду про оголошення такої особи померлою.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою

Крім того, варто зазначити, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Однак спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Таким чином, в разі аргументованого припущення про загибель військовослужбовця, але неможливість відшукання чи евакуації тіла, як наслідок неможливість отримання лікарського свідоцтва про смерть та проведення державної реєстрації смерті у відповідному органі державної реєстрації актів цивільного стану, єдиним варіантом залишається звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою.

Судова практика з оголошення померлим військовослужбовця

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2025 року у справі №752/1871/25, суд задовольнив заяву та оголосив померлим військовослужбовця з огляду на те, що за результатами службового розслідування приблизне місцезнаходження тіла військового відоме, але евакуацію тіла провести немає можливості через активні бойові дії та окуповану територію.

Аналогічне рішення виніс Печерський районний суд м. Києва 2 квітня 2025 року у справі №757/4668/25-ц, яким так само задовольнив заявлені вимоги та оголосив померлим військовослужбовця. Суд вказав, що матеріалами справи встановлено, що солдат, під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмутського району Донецької області отримав поранення, відповідно до наданої інформації в полоні не перебуває, а тому суд вважає достатніми підстави для оголошення фізичної особи померлою.

Проте Подільський районний суд м. Києва 27 лютого 2025 року виніс рішення, яким відмовив в оголошенні військовослужбовця померлим, аргументуючи дане рішення тим, що станом на день розгляду даної справи судом, на території, яка є місцем зникнення безвісти військового активні бойові дії ще не завершенні, та дана територія є тимчасово окупованою рф.

Висновки Верховного Суду

11 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду постановила рішення у справі №755/11021/22, яким залишив без змін рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року в частині оголошення особи померлою.

У вказаному рішення, Верховний Суд акцентує увагу на тому, що у правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб’єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв’язку із тривалою безвісною відсутністю.

Верховний Суд в постанові виклав висновки щодо застосування процесуальних строків, наголосивши на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов’язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.