Звільнення з військової служби у воєнний час

Допомога адвоката при звільненні з військової служби у воєнний час: аналіз підстав за ст. 26, підготовка рапорту, документів, супровід розгляду та оскарження відмови.

Звільнення з військової служби під час воєнного стану — це регламентований юридичний процес, який можливий виключно за наявності прямих законних підстав. Самостійні спроби довести право на звільнення часто стикаються з відмовами, бюрократією або ігноруванням рапортів командуванням.

Військовий адвокат забезпечить повний юридичний супровід процедури, а саме:

Різниця між звільненням, відстрочкою та демобілізацією

У правовому полі та повсякденному спілкуванні користувачі часто плутають поняття звільнення, відстрочки та демобілізації. Проте вони мають абсолютно різне юридичне значення та правові наслідки.

Коли можливе звільнення з військової служби під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану припинити службу в армії за власним бажанням чи через особисті обставини неможливо. Законодавство України встановлює обмежений перелік умов для демобілізації.

Єдиним правовим орієнтиром є стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», яка містить вичерпний перелік обставин, що мають законне право звільнити особу із лав ЗСУ в особливий період.

До даних підстав належать:

  1. Стан здоров’я — базується на підставі постанови ВЛК про повну непридатність до служби (з виключенням з обліку) або тимчасову непридатність із переоглядом через 6–12 місяців, а також за наявності інвалідності.
  2. Звільнення за сімейними обставинами — наприклад, утримання 3 і більше дітей, самостійне виховання дитини, догляд за дитиною з інвалідністю, за дружиною/одним із батьків з інвалідністю, що також є особою, яка потребує постійного стороннього догляду, загибель чи зникнення безвісти близьких родичів на фронті тощо.
  3. Вік — настає автоматично, якщо військовослужбовець досяг граничного віку перебування на військовій службі.
  4. Звільнення після полону — військовослужбовці, які повернулися з полону, мають безумовне право на припинення служби. Вони можуть продовжувати службу лише за власним добровільним бажанням.
  5. Закінчення строку служби/контракту — стосується окремих категорій військовослужбовців, зокрема тих, у кого закінчився строк контракту, укладеного під час дії воєнного стану на специфічні терміни, або іноземців та осіб без громадянства, які мають право розірвати контракт за власним бажанням після певного періоду служби.
  6. Звільнення через вирок суду — настає у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
  7. Інші спеціальні підстави — відносяться такі випадки, як вагітність військовослужбовиці, призначення на вищі державні посади, або звільнення у зв’язку зі скороченням штатів чи організаційними заходами.

Наявність фактичних підстав не тягне за собою автоматичного припинення служби. Головним етапом є належна юридична кваліфікація обставин відповідно до ст. 26 Закону № 2232-XII, формування вичерпного пакета нотаріальних і медичних доказів та подача обґрунтованого рапорту, що унеможливлює його правомірне відхилення командуванням.

Підстави для звільнення з військової служби за статтею 26

Підстава Коли застосовується Які документи можуть знадобитися
За станом здоров’я ВЛК встановила повну непридатність до військової служби з виключенням з обліку або тимчасову непридатність із переоглядом через 6–12 місяців. МСЕК або ЕКОПФО встановило інвалідність Офіційний висновок ВЛК, медична книжка, виписки з історії хвороби, довідка МСЕК або Витяг ЕКОПФО про наявну групу інвалідності
За сімейними обставинами Наявність визначених законом сімейних обставин, таких як вагітність, утримання повнолітньої дитини з інвалідністю І–ІІ групи, утримання трьох дітей, самостійне виховання дитини тощо Свідоцтво про шлюб/розірвання шлюбу, свідоцтво про народження дітей, медичні висновки, рішення суду про позбавлення батьківських прав матері/про стягнення аліментів тощо
За доглядом Необхідність здійснення постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), батьками (своїми або дружини), та є особою з інвалідністю І чи ІІ групи Висновок ЛКК або МСЕК про потребу в постійному сторонньому догляді, посвідчення особи з інвалідністю, акт встановлення факту здійснення догляду
Через загибель або зникнення родича Близький родич (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба, рідний брат/сестра) загинув або пропав безвісти під час проходження служби Сповіщення про смерть/рішення суду про визнання безвісти відсутнім, витяг з ЄРДР, документи, що беззаперечно підтверджують прямий родинний зв’язок
Після полону Військовослужбовець був офіційно звільнений з полону та прийняв рішення не продовжувати військову службу Документи про встановлення факту перебування та звільнення (інтернування) особи з полону
За віком Досягнення граничного віку перебування на службі: 60 років — для рядового, сержантського та старшого складу; 65 років — для вищого офіцерського складу Військово-облікові документи, паспорт, матеріали та розрахунки кадрового органу з особової справи
Закінчення строку контракту Закінчення строку дії особливих контрактів, укладених під час дії воєнного стану, або розірвання контракту іноземними громадянами Оригінал/копія контракту про проходження військової служби, витяги з наказів про зарахування до списків частини

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

Даний напрямок є одним із найбільш затребуваних, він чітко регламентований та вимагає суворого дотримання юридичних вимог. При ініціюванні процедури необхідно враховувати такі фактори:

Юрист з військового права проведе комплексний аудит наявних медичних документів ще до подачі рапорту. Адвокат оцінить реальну відповідність вашого діагнозу критеріям «непридатності» згідно з Наказом МО № 402, допоможе правильно сформувати пакет документів та мінімізує ризики неправомірної відмови кадрових органів.

Звільнення з військової служби за сімейними обставинами

Для звільнення за сімейними критеріями визначальним є наявність вичерпного пакета цивільних, нотаріальних та медичних документів.

Наявність трьох і більше дітей

Головною умовою є факт утримання трьох і більше дітей віком до 18 років. Спільне виховання та утримання доводиться свідоцтвами про народження та свідоцтвом про шлюб із матір’ю дітей.

У разі розлучення факт утримання може підтверджуватися рішенням суду про визначення місця проживання дітей з батьком, письмовим договором між батьками про те, з ким будуть проживати діти, та участь з батьків у їх вихованні, рішенням суду про встановлення факту перебування дітей на утриманні, договором про сплату аліментів на дитину або довідкою про відсутність заборгованості зі сплати аліментів (сукупний борг не має перевищувати суму платежів за 3 місяці).

Дитина з інвалідністю або тяжка хвороба дитини

Стосується виховання неповнолітньої дитини з інвалідністю, повнолітньої дитини з інвалідністю з дитинства (I чи II групи) або дитини з тяжкими захворюваннями без встановленої інвалідності.

Основними документами для підтвердження є медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, свідоцтво про народження із зазначенням батьківства (материнства) особи + один із документів: копія свідоцтва про смерть одного з батьків, або копія рішення суду про визнання одного з батьків безвісно відсутньою чи оголошення померлою, або копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав тощо.

Самостійне виховання дитини

Юридичним підтвердженням є копія свідоцтва про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства (материнства) особи + один із документів: копія свідоцтва про смерть одного з батьків, або копія рішення суду про визнання одного із батьків безвісно відсутнім, або оголошення померлим, або копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину: копія рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).

Розірвання шлюбу в Україні

Догляд за особою з інвалідністю або опіка

Дружина/чоловік з інвалідністю — при І чи ІІ групі достатньо свідоцтва про шлюб та документів, що підтверджують наявну І чи ІІ групу інвалідності та потребу в постійному догляді. При ІІІ групі інвалідності, звільнення можливе лише за наявності у дружини визначеного законом певного переліку хвороб.

Рідні батьки — потрібна наявність у батька/матері інвалідності I чи II групи інвалідності та висновок МСЕК/ЛКК про потребу в постійному сторонньому догляді за умови відсутності інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати. Крім того, обов’язковою умовою є відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Батьки дружини/чоловіка — критерії аналогічні догляду за власними батьками, проте додатково доводиться, що сама дружина, тобто їхня донька не спроможна здійснювати такий догляд.

Родичі другого ступеня споріднення (брати, сестри, дід, баба) — особа повинна мати I–II групу інвалідності та потребувати постійного стороннього догляду, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК, або рішенням ЕКОПФО.

Опіка — необхідне рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення військовослужбовця її опікуном.

Важливо! Реалізація підстав, пов’язаних із доглядом, імперативно вимагає надання акта встановлення факту здійснення догляду, виданого органом місцевого самоврядування. Відсутність цього документа є законною причиною для повернення рапорту кадровим органом без розгляду по суті.

Адвокат з сімейних справ

Які документи потрібні для звільнення з військової служби

Універсального переліку немає — пакет документів формується індивідуально під кожну підставу. З чим ми вам і допоможемо.

Проте існує обов’язкова юридична основа:

  1. Рапорт про звільнення.
  2. Військово-обліковий документ.
  3. Копії паспорта та РНОКПП.
  4. Документи, що підтверджують підставу для звільнення.
  5. Медичні висновки, якщо підстава пов’язана зі здоров’ям або доглядом.
  6. Документи з особової справи, якщо вони потрібні для підтвердження строку служби/контракту.
  7. Докази фіксації подачі рапорту.

Як подати рапорт на звільнення з військової служби

  1. Визначити підставу за ст. 26 Закону № 2232-XII.
  2. Оформити та нотаріально завірити необхідні документи.
  3. Складання рапорту, підготовка тексту з прохальною частиною та посиланнями на законодавство.
  4. Здійснити вручення рапорту командиру або відправка поштою з описом вкладення, контроль фіксації вхідного номера.
  5. Переконатися, що рапорт зареєстрований.
  6. Отримати рішення/резолюцію.
  7. У разі погодження — очікувати наказ про звільнення.
  8. Здати посаду, отримати речового й фінансового забезпечення, виключення зі списків особового складу частини.
  9. Прибути до ТЦК та СП за місцем проживання для взяття на військовий облік у встановлений строк.

Скільки часу розглядається рапорт на звільнення

Строк розгляду рапорту на звільнення залежить від його предмету та внутрішньої процедури. Порядок роботи з рапортами встановлює загальні строки розгляду.

Відповідно до Наказу МО № 531, встановлено такі базові строки розгляду рапортів:

Важливо! Регламентований 14-денний строк поширюється виключно на етап розгляду та накладення резолюції на рапорт. Загальний строк реалізації процедури об’єктивно є довшим, оскільки охоплює верифікацію документів кадровими органами, видачу наказу по особовому складу, пересилання матеріалів справи та здійснення остаточного речового й фінансового розрахунку.

Що робити, якщо рапорт не реєструють або не розглядають

Усна відмова або ігнорування рапорту командуванням — протиправні. Розгляд процедури починається виключно з моменту офіційного фіксування звернення.

Алгоритм дій у разі бездіяльності командира:

  1. Подавайте рапорт у двох примірниках. На вашому екземплярі відповідальна особа має проставити вхідний номер, дату, підпис та посаду.
  2. Якщо рапорт відмовляються приймати усно, направте його поштою (Укрпоштою) цінним листом з описом вкладення на адресу військової частини або через застосунок «Армія+».
  3. Якщо строки розгляду (до 14 днів за Наказом МО № 531) порушено, подавайте скаргу за підпорядкованістю до вищого командування (штаб оперативного командування, Міноборони).
  4. У разі повної бездіяльності вищого штабу єдиним виходом є позов до окружного адміністративного суду з вимогою визнати бездіяльність частини протиправною та зобов’язати розглянути рапорт.

У справах щодо оскарження бездіяльності військової частини ключове значення має не лише сам факт подання рапорту, а й наявність належних доказів того, що командування отримало звернення та не виконало покладений на нього обов’язок щодо його розгляду.

Адвокат допомагає сформувати доказову базу шляхом збору та належного оформлення документів, які підтверджують подання рапорту та подальшу бездіяльність командування. До таких доказів можуть належати копія рапорту з відміткою про його прийняття, поштові квитанції, опис вкладення, повідомлення про вручення, інформація з застосунку «Армія+», відповіді на адвокатські запити, службове листування та інші документи.

Крім того, адвокат може направити адвокатські запити до військової частини, вищого командування, оперативного командування або Міністерства оборони України для отримання інформації щодо реєстрації рапорту, результатів його розгляду та причин неприйняття відповідного рішення.

Якщо справа доходить до суду, адвокат формує правову позицію, готує адміністративний позов, збирає та систематизує докази порушення прав військовослужбовця, а також представляє його інтереси під час судового розгляду. Належно сформована доказова база значно підвищує шанси на визнання бездіяльності військової частини протиправною та зобов’язання командування розглянути поданий рапорт у встановленому законом порядку.

Відмова у звільненні з військової служби

Не кожен рапорт про звільнення автоматично призводить до виключення військовослужбовця зі списків особового складу. На практиці командування нерідко відмовляє у звільненні через відсутність необхідних документів, помилки в оформленні або недостатнє підтвердження підстав, передбачених законом.

Найпоширенішими причинами відмови є такі:

  1. Неправильно визначена підстава для звільнення. Закон передбачає різні підстави звільнення з військової служби, кожна з яких має власний перелік підтвердних документів та особливості застосування. Якщо військовослужбовець посилається на норму закону, яка фактично не відповідає його ситуації, рапорт може бути залишений без задоволення.
  2. Не вистачає підтвердних документів. Однією з найчастіших причин відмови є неповний пакет документів. Навіть за наявності законної підстави командування може відмовити у звільненні, якщо до рапорту не додано всі необхідні довідки, висновки, свідоцтва або інші документи.
  3. Документи не підтверджують саме ту підставу, яка зазначена в рапорті. Наявність документів сама по собі не гарантує позитивного рішення. Важливо, щоб їх зміст безпосередньо підтверджував саме ту підставу звільнення, на яку посилається військовослужбовець. Якщо документи підтверджують інші обставини або містять суперечливі відомості, у задоволенні рапорту можуть відмовити.
  4. Медичний висновок сформульований недостатньо чітко. У справах, пов’язаних зі станом здоров’я або необхідністю здійснення догляду, вирішальне значення має зміст медичних документів. Якщо висновок лікарської комісії не містить чітких формулювань щодо потреби в постійному догляді, сторонній допомозі або інших юридично значущих обставинах, командування може вважати підстави для звільнення недоведеними.
  5. Не підтверджено родинний зв’язок. Для окремих підстав звільнення необхідно документально підтвердити сімейні відносини між військовослужбовцем та особою, щодо якої заявляються відповідні обставини. За відсутності свідоцтв про народження, шлюб, зміну прізвища або інших документів командування може відмовити у задоволенні рапорту.
  6. Є інші особи, які можуть здійснювати догляд. Якщо підстава звільнення пов’язана з необхідністю догляду за хворим родичем, командування часто перевіряє, чи існують інші близькі особи, які можуть забезпечити такий догляд. Наявність інших працездатних родичів нерідко стає підставою для відмови або додаткової перевірки обставин справи.
  7. Командування не погоджується з доводами військовослужбовця. На практиці трапляються випадки, коли навіть за наявності документів командування по-іншому оцінює фактичні обставини справи та доходить висновку про відсутність підстав для звільнення. Саме такі рішення найчастіше стають предметом адміністративного оскарження або судового розгляду.
  8. Рапорт оформлено без належної прохальної частини. Помилки в самому тексті рапорту також можуть ускладнити процедуру звільнення. Прохальна частина повинна чітко містити вимогу про звільнення з військової служби із зазначенням конкретної правової підстави та посиланням на відповідні норми законодавства. Нечіткі або неповні формулювання можуть призвести до відмови або затягування розгляду.

У більшості випадків відмову можна попередити ще на етапі підготовки документів. Саме тому перед поданням рапорту доцільно перевірити правильність обраної підстави, повноту доказів та відповідність документів вимогам чинного законодавства.

Якщо вам відмовили або рапорт ігнорують, адвокат перевірить законність дій командування, усуне помилки та сформує легітимну доказову базу або здійснить повторний рапорт чи процесуальну скаргу.

Юридична допомога при звільненні з військової служби

Що входить у послугу супроводу:

  1. Первинний аналіз ситуації та верифікація підстав за ст. 26 Закону № 2232-XII.
  2. Аналіз постанов ВЛК, цивільних документів та актів догляду.
  3. Формування індивідуального вичерпного чеклиста документів.
  4. Складання рапорту та структурування доданого пакета.
  5. Контроль належної реєстрації та руху рапорту.
  6. Підготовка скарг у разі затягування строків.
  7. Процесуальне оскарження неправомірної відмови в судовому порядку.
  8. Супровід до винесення наказу, виключення зі списків особового складу та фінансового розрахунку.

Потрібна допомога у звільненні з лав ЗСУ?

Отримайте консультацію щодо звільнення з військової служби та захистіть свої права з професійним військовим адвокатом.

Вартість допомоги адвоката

Фінальна вартість послуг розраховується персонально після аналізу матеріалів справи.

Послуга Що входить Вартість
Консультація військового адвоката Аналіз підстав, аудит документів, оцінка ризиків та формування покрокового плану дій 1000 гривень
Підготовка рапорту Складання тексту рапорту з точними нормативно-правовими посиланнями та прохальною частиною 3000 гривень
Пакет документів для звільнення Розробка рапорту, структурування додатків Розраховується індивідуально за чеклистом
Супровід процедури Контроль подання, реєстрації та руху рапорт, юридична підтримка на всіх етапах Залежить від формату взаємодії та специфіки в/ч
Оскарження відмови/бездіяльності Аналіз причин відмови, підготовка адвокатських запитів, скарг чи матеріалів до суду Визначається за обсягом процесуальних дій

Дізнайтеся точну вартість супроводу вашої справи

Розкажіть про свою ситуацію професійному військовому адвокату на консультації та отримайте розрахунок.

FAQ: запитання про звільнення з військової служби

Хто має право на звільнення з військової служби під час воєнного стану?

Лише військовослужбовці, які мають чіткі законні підстави, такі як стан здоров’я, вік, визначені сімейні обставини, звільнення з полону тощо.

Які підстави для звільнення передбачає стаття 26 Закону № 2232-XII?

Стаття 26 Закону № 2232-XII визначає вичерпний перелік підстав: за віком, за станом здоров’я (висновок ВЛК), за сімейними обставинами, після полону та через обвинувальний вирок суду.

Чи можна звільнитися з ЗСУ за власним бажанням?

Ні. Поняття «за власним бажанням» під час воєнного стану не існує. Потрібна виключно підстава, передбачена законом.

Чи можна звільнитися за станом здоров’я?

Так, на підставі офіційного висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з обліку або тимчасову непридатність із переоглядом. Крім того, звільнення можливе в разі наявної у військовослужбовця групи інвалідності. Цивільні довідки не є підставою для звільнення.

Яка постанова ВЛК потрібна для звільнення?

У постанові має бути формулювання: «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» або «тимчасово непридатний до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців».

Чи є тимчасова непридатність підставою для звільнення?

Так. Постанова ВЛК про тимчасову непридатність на 6–12 місяців є законною підставою для звільнення в запас, попри спроби командування замінити це направленням на лікування.

Чи можна звільнитися через сімейні обставини?

Так. Закон передбачає низку причин: від утримання неповнолітніх дітей до необхідності здійснювати постійний сторонній догляд за хворими близькими родичами.

Чи можна звільнитися, якщо є троє дітей?

Так, за умови утримання трьох чи більше дітей віком до 18 років. Потрібно документально довести спільне проживання або відсутність заборгованості зі сплати аліментів у разі розлучення.

Чи можна звільнитися через дитину з інвалідністю?

Так, але за умови відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати.

Чи можна звільнитися через догляд за дружиною або чоловіком з інвалідністю?

При І чи ІІ групі інвалідності — так, достатньо факту шлюбу, інвалідності та висновку про потребу в постійному догляді. При ІІІ групі — лише якщо у дружини є визначені законом тяжкі захворювання, такі як онкологія, психічні розлади тощо, а також висновок про потребу в постійному догляді.

Чи можна використовувати статтю 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для звільнення?

Ні, це поширена помилка. Стаття 23 регулює виключно питання відстрочки від призову під час мобілізації для цивільних громадян. Якщо ви вже стали військовослужбовцем, процедура вашого звільнення регулюється виключно статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Чи можна звільнитися після полону?

Так. Військовослужбовці, які повернулися з полону, мають безумовне право на демобілізацію. Подальша служба можлива лише за їхньою добровільною згодою.

Чи можна звільнитися після закінчення контракту?

Під час воєнного стану дія контрактів автоматично продовжується. Звільнення через закінчення строку можливе лише для окремих специфічних категорій наприклад, для іноземців.

Які документи потрібні для звільнення з військової служби?

Рапорт, військово-обліковий документ, копії паспорта/РНОКПП та нотаріально завірені документи-підстави: висновки ВЛК/МСЕК, акти догляду, свідоцтва про народження чи шлюб тощо.

Як правильно написати рапорт на звільнення?

Рапорт має містити дані командира, ваші дані, чітке посилання на п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII, опис обставин, конкретну прохальну частину та перелік нотаріальних додатків.

Кому подавати рапорт на звільнення?

Виключно за підпорядкованістю — безпосередньому командиру. У разі відмови — цінним листом з описом вкладення через Укрпошту на адресу частини або через застосунок «Армія+».

Скільки часу розглядається рапорт на звільнення?

Згідно з Наказом МО № 531, стандартний строк розгляду та накладення резолюції становить до 14 днів.

Що робити, якщо рапорт не реєструють?

Надішліть його Укрпоштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на офіційну адресу військової частини. Опис вкладення є офіційним доказом подачі.

Що робити, якщо командир не розглядає рапорт?

Якщо строк у 14 днів порушено, подавайте скаргу до вищого командування (оперативне командування, Міноборони, ВСП) або звертайтеся до окружного адміністративного суду.

Що робити, якщо відмовили у звільненні?

Отримайте письмову відмову. Якщо вона незаконна — оскаржуйте її в суді. Якщо відмова обґрунтована браком документів чи помилкою в тексті — подавайте виправлений повторний рапорт.

Коли військовослужбовця виключають зі списків особового складу?

Після видачі наказу про звільнення, здачі посади/майна та проведення з військовослужбовцем повного речового й фінансового розрахунку.

Чи потрібно після звільнення ставати на облік у ТЦК та СП?

Так. Звільнений військовослужбовець зобов’язаний у встановлений законом строк прибути до ТЦК та СП за місцем проживання для взяття на військовий облік.

Чим звільнення з військової служби відрізняється від відстрочки?

Відстрочка за ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» діє для тих, хто ще не служить. Звільнення за ст. 26 Закону про військову службу є демобілізація для тих, хто вже перебуває у лавах ЗСУ.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальну консультацію адвоката.

Дата публікації: 17.06.2026

Дата оновлення: 17.06.2026

Потрібна термінова допомога адвоката?

    +38 (068) 520-80-20