Господарські спори зі стягнення дебіторської заборгованості

Коротко про головне

• Можна стягнути не лише суму боргу, а й пеню, 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір та витрати на адвоката.
• Якщо вимога є безспірною та відповідає вимогам статей 147–159 гпк україни, можливе швидке стягнення коштів у наказному провадженні.
• Забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти чи майно боржника допомагає запобігти виведенню активів ще до ухвалення рішення суду.
• Загальна позовна давність становить три роки (стаття 257 цк україни), однак закон передбачає випадки її переривання та особливості перебігу строків.
• Навіть після отримання рішення суду важливо правильно організувати стадію його виконання через органи державної виконавчої служби або приватного виконавця.
• Відкриття провадження у справі про банкрутство боржника не позбавляє кредитора права заявити свої вимоги та брати участь у процедурі банкрутства.

Що можна стягнути з боржника, крім основної суми боргу

Поширеною помилкою кредиторів є переконання, що через суд можна повернути лише суму несплаченого боргу. Насправді законодавство України передбачає можливість компенсувати й інші фінансові втрати, які виникли внаслідок прострочення виконання грошового зобов’язання.

До складу позовних вимог можуть входити:

• основна сума заборгованості;
• пеня (якщо вона передбачена договором);
• штраф (за наявності відповідної умови договору);
• 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України;
• інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України;
• судовий збір;
• витрати на професійну правничу допомогу;
• інші підтверджені судові витрати.

Які платежі передбачає стаття 625 ЦК України?

Стаття 625 ЦК України встановлює спеціальний спосіб захисту кредитора у разі прострочення виконання грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання такого зобов’язання, зобов’язаний сплатити:

• суму основного боргу;
• суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення;
• три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що 3% річних та інфляційні втрати не є штрафною санкцією. Це самостійний спосіб компенсації майнових втрат кредитора, який застосовується незалежно від вини боржника.

Пеня за договором

Якщо договором передбачена відповідальність у вигляді пені, кредитор має право заявити її до стягнення разом із сумою основного боргу.

При цьому необхідно враховувати вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», відповідно до якого розмір пені не може перевищувати меж, установлених законодавством, зокрема подвійної облікової ставки Національного банку України за відповідний період прострочення, якщо інше не допускається законом.

Тому перед поданням позову необхідно правильно перевірити договір та здійснити юридично обґрунтований розрахунок.

Приклад розрахунку суми вимог

Сума боргу

Інфляційні витрати

Розрахунок здійснюється за формулою: ІІС = (ІІ1 : 100) × (ІІ2 : 100) × (ІІ3 : 100) × … (ІІZ : 100).

• ІІ1 — індекс інфляції за перший місяць прострочення.
• ІІZ — індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період: IIC (100,20 : 100) × (100,70 : 100) × (101,00 : 100) × (101,70 : 100) × (101,40 : 100) × (100,90 : 100) × (99,90 : 100) = 1.05933697.

Інфляційне збільшення: 500 000,00 × 1.05933697 − 500 000,00 = 29 668,48 грн.

3% річних. Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С × 3 × Д : 365 : 100, де:

• С — сума заборгованості;
• Д — кількість днів прострочення.

Всього штрафних санкцій: 9 986,30 грн.

Розмір пені, зазначений у договорі. Розрахунок здійснюється за формулою:

Пеня = С × РП × Д : 100, де

• С — Сума заборгованості за період;
• РП — розмір пені, зазначений в договорі (в калькуляторі вказується користувачем в окремому віконці);
• Д — Кількість днів прострочення.

Всього штрафних санкцій: = 1 215 000,00 грн.

Загальна заборгованість. Період прострочення грошового зобов’язання 243 дня. 500 000,00 (сума боргу) + 29 668,48 (інфляційне збільшення) + 9 986,30 (штрафні санкції) + 1 215 000,00 (розмір пені за договором)= 1 754 654,78 грн.

Судовий збір розраховується відповідно до Закону України «Про судовий збір» та у справах з майновими вимогами розраховується як 1,5 відсотка від ціни позову (суми заборгованості), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Витрати на правову допомогу визначаються індивідуально з кожним клієнтом.

У результаті сума вимог може бути істотно більшою за розмір основного боргу, що нерідко стимулює боржника до добровільного врегулювання спору ще до ухвалення рішення суду.

Контрагент не платить понад місяць?

Багато кредиторів чекають поки контрагент добровільно сплатить борг без нагадування. Проте, в таких ситуаціях, не варто чекати, доки боржник відчужить активи або стане неплатоспроможним. Чим раніше розпочати процедуру стягнення дебіторської заборгованості, тим вищими є шанси на реальне виконання рішення суду.

Оцінимо перспективи стягнення, перевіримо документи та розрахуємо повний розмір вимог, включаючи 3% річних, інфляційні втрати, пеню та судові витрати.

Оцінка перспектив: коли стягнення дебіторської заборгованості є реальним

Подання позову саме по собі не гарантує фактичного отримання коштів. Перед початком судового процесу доцільно провести комплексний правовий аналіз, який дозволить оцінити перспективи виконання майбутнього рішення.

Під час первинної правової оцінки ми аналізуємо:

• наявність належним чином укладеного договору;
• первинні бухгалтерські документи (накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні тощо);
• акти звірки взаєморозрахунків;
• платіжні документи;
• офіційне листування сторін, у тому числі електронне;
• факти часткової оплати або письмового визнання боргу;
• фінансовий стан боржника;
• наявність відкритих виконавчих проваджень;
• судові спори щодо боржника;
• інформацію про процедури банкрутства або припинення діяльності.

Окрему увагу приділяємо перевірці активів боржника, адже навіть позитивне рішення суду не гарантує реального стягнення коштів, якщо майно відсутнє або було відчужене до початку виконання рішення.

Саме тому вже на початковому етапі ми оцінюємо доцільність подання заяви про забезпечення позову, перевіряємо ризики приховування активів і визначаємо оптимальну стратегію захисту інтересів клієнта.

Досудовий етап: претензія та фіксація боргу

Хоча за загальним правилом ГПК України не вимагає обов’язкового досудового врегулювання спору для більшості категорій господарських справ, направлення претензії у багатьох випадках є доцільним та економічно виправданим кроком.

Правильно підготовлена претензія дозволяє:

• запропонувати добровільно погасити заборгованість;
• зафіксувати остаточний розмір вимог;
• підтвердити дату виникнення прострочення;
• отримати письмову відповідь або визнання боргу;
• спонукати боржника до переговорів без судового розгляду;
• продемонструвати суду добросовісність кредитора.

Практика свідчить, що значна частина господарських спорів завершується саме після отримання боржником юридично грамотно складеної претензії, особливо коли вона містить детальний розрахунок можливих фінансових наслідків звернення до суду.

Які документи підтверджують заборгованість

Перед зверненням до суду необхідно сформувати належну доказову базу. Саме від якості доказів значною мірою залежить перспектива задоволення позову.

Залежно від характеру господарських правовідносин доказами можуть бути:

• договір;
• додаткові угоди до договору та додатки до нього;
• специфікації;
• рахунки, видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні;
• акти звірки взаєморозрахунків;
• податкові накладні;
• банківські виписки, платіжні інструкції;
• офіційне листування сторін, електронне листування.

Особливу увагу слід приділити документам, які підтверджують факт отримання товару або прийняття виконаних робіт. Саме вони найчастіше стають ключовими доказами у спорах про стягнення дебіторської заборгованості.

Акт звірки: чи підтверджує він борг?

Акт звірки взаєморозрахунків сам по собі не створює грошового зобов’язання, однак є важливим доказом у сукупності з іншими документами, особливо якщо містять підписи обох сторін, або коли була надіслана претензія разом з вимогою про підписання акту взаємних розрахунків.

Якщо акт підписаний обома сторонами без зауважень, він може свідчити про:

• погодження сторонами розміру заборгованості;
• визнання боргу;
• відсутність спору щодо взаєморозрахунків.

Крім того, визнання боргу боржником може мати значення для перебігу позовної давності, оскільки відповідно до цивільного законодавства окремі дії боржника можуть свідчити про переривання її перебігу.

Чи обов’язково направляти претензію?

Ні.

У більшості господарських спорів закон не встановлює обов’язкового претензійного порядку врегулювання спору. Водночас існують окремі категорії правовідносин, для яких законом або договором може бути передбачений обов’язковий досудовий порядок.

Саме тому перед зверненням до суду необхідно проаналізувати:

• предмет договору;
• умови самого договору;
• спеціальне законодавство;
• актуальну судову практику Верховного Суду.

Навіть коли претензія не є обов’язковою, її направлення часто є ефективним способом отримати добровільне виконання зобов’язання без додаткових витрат часу та коштів.

Судовий наказ чи позов: обираємо правильний спосіб захисту

Після аналізу документів необхідно визначити, який спосіб судового захисту є найбільш ефективним.

ГПК України передбачає дві основні процедури стягнення безспірної або спірної заборгованості:

• наказне провадження;
• позовне провадження.

Правильний вибір процедури дозволяє значно скоротити строки вирішення спору та зменшити судові витрати.

Коли застосовується наказне провадження

Наказне провадження регулюється главою 16 ГПК України (статті 147–159).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, яка видається без виклику сторін та без проведення судового засідання.

Такий порядок можливий лише у випадках, прямо передбачених законом, коли вимога має безспірний характер.

Перевагами наказного провадження є:

• швидкість розгляду;
• мінімальний обсяг процесуальних дій;
• менші витрати часу;
• відсутність судових засідань;
• оперативне отримання виконавчого документа.

Водночас боржник має право подати заяву про скасування судового наказу у встановлений законом строк. У такому разі кредитору необхідно звертатися до суду вже з позовом.

Коли необхідно подавати позов

Позовне провадження застосовується у випадках, коли:

• між сторонами існує спір;
• необхідно досліджувати докази;
• боржник заперечує проти вимог;
• сума вимог або характер спору не дозволяє застосувати наказне провадження.

Саме позовне провадження використовується у переважній більшості спорів щодо стягнення дебіторської заборгованості між суб’єктами господарювання.

Порівняльна таблиця

Остаточний вибір процедури залежить від змісту договору, характеру доказів, позиції боржника та інших обставин конкретної справи.

Забезпечення позову: як не допустити приховування активів боржником

Однією з найпоширеніших причин неможливості фактичного виконання рішення суду є відчуження боржником майна або виведення коштів ще під час розгляду справи.

Саме тому забезпечення позову є одним із найефективніших процесуальних інструментів захисту прав кредитора.

Відповідно до положень глави 10 ГПК України суд може застосувати заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Які заходи забезпечення застосовуються найчастіше

У спорах про стягнення дебіторської заборгованості найбільш поширеними є:

• накладення арешту на грошові кошти;
• накладення арешту на рухоме майно;
• накладення арешту на нерухоме майно;
• заборона відчуження активів;
• заборона вчиняти окремі реєстраційні дії;
• інші заходи, передбачені статтею 137 ГПК України.

При цьому сам факт наявності боргу ще не є достатньою підставою для забезпечення позову. Заявник повинен довести існування ризику утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення.

Які докази можуть підтверджувати необхідність арешту

Суд враховує, зокрема:

• спроби боржника відчужити майно;
• ліквідацію підприємства;
• припинення господарської діяльності;
• відсутність активів;
• значну кредиторську заборгованість;
• відкриття численних виконавчих проваджень;
• наявність справ про банкрутство;
• інші обставини, що свідчать про ризик невиконання рішення.

Чим якісніше обґрунтована заява про забезпечення позову, тим вищою є ймовірність її задоволення судом.

Позовна давність: як не втратити право на стягнення боргу

Однією з найпоширеніших причин відмови у задоволенні вимог кредитора є пропуск строку позовної давності. Саме тому перед зверненням до суду необхідно визначити момент виникнення права на позов та перевірити, чи не сплив встановлений законом строк.

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність становить три роки, якщо інший строк не встановлений законом.

Перебіг позовної давності, як правило, починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права та про особу, яка його порушила. У господарських спорах це найчастіше день, наступний після настання строку виконання грошового зобов’язання, визначеного договором.

Коли позовна давність може перериватися

Цивільне законодавство передбачає випадки, коли перебіг позовної давності переривається. Після такого переривання строк починає обчислюватися заново.

До найбільш поширених підстав належать:

• письмове визнання боргу;
• підписання акту звірки взаєморозрахунків, якщо його зміст свідчить про визнання заборгованості;
• часткова оплата боргу;
• укладення договору про реструктуризацію;
• інші дії боржника, які підтверджують визнання ним свого обов’язку.

У кожній конкретній справі необхідно аналізувати зміст документів та актуальну судову практику Верховного Суду, адже не кожен акт звірки чи лист автоматично свідчить про переривання позовної давності.

Особливості обчислення позовної давності під час карантину та воєнного стану

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки.

Вплив карантину COVID-19

Законом України було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки позовної давності, визначені, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжувалися на весь строк дії карантину.

Карантин було запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211. Надалі його дію неодноразово продовжували, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, а остаточно карантин було скасовано 30 червня 2023 року.

Таким чином, період дії карантину не зараховувався до загального трирічного строку позовної давності.

Вплив воєнного стану

Після введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 законодавець також передбачив особливості обчислення позовної давності.

Зокрема, пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було встановлено, що на період дії воєнного або надзвичайного стану строки позовної давності, визначені статтями 257–259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Однак Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року пункт 19 було виключено.

Отже, починаючи з набрання чинності зазначеним Законом, автоматичне продовження строків позовної давності у зв’язку з воєнним станом припинилося, а перебіг позовної давності здійснюється за загальними правилами Цивільного кодексу України.

Як це застосовується на практиці

Для правильного визначення того, чи не пропущено строк звернення до суду, необхідно враховувати дату виникнення права вимоги та періоди, коли перебіг позовної давності був продовжений законом.

Якщо на момент запровадження карантину або дії положень про продовження строків у зв’язку з воєнним станом позовна давність ще не спливла, до її обчислення застосовуються відповідні законодавчі правила щодо продовження строку.

Натомість якщо строк позовної давності закінчився до набрання чинності зазначеними положеннями, вони не відновлюють уже пропущений строк.

Саме тому визначення кінцевої дати позовної давності потребує індивідуального аналізу обставин кожної справи, дати виникнення заборгованості, умов договору та актуальної судової практики Верховного Суду.

Виконання рішення суду: як реально отримати кошти

Позитивне рішення господарського суду ще не означає автоматичного отримання коштів. Найскладнішим етапом часто є саме виконання судового рішення.

Після набрання рішенням законної сили необхідно:

• отримати виконавчий документ;
• звернутися до органу примусового виконання;
• контролювати хід виконавчого провадження;
• вживати заходів щодо виявлення майна боржника.

В Україні примусове виконання здійснюють:

• органи Державної виконавчої служби (ДВС);
• приватні виконавці.

Вибір способу виконання залежить від категорії справи, суми стягнення, наявності активів боржника та інших обставин.

Які заходи застосовує виконавець

Після відкриття виконавчого провадження можуть застосовуватися:

• арешт банківських рахунків;
• звернення стягнення на кошти;
• арешт нерухомого майна;
• арешт транспортних засобів;
• звернення стягнення на корпоративні права;
• реалізація майна через електронні торги;
• інші заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Ефективність виконання значною мірою залежить від своєчасності відкриття виконавчого провадження та активної участі кредитора у цьому процесі.

Чому важливо контролювати виконавче провадження

Практика свідчить, що активна позиція кредитора значно підвищує шанси на реальне стягнення коштів.

Юридичний супровід на стадії виконання дозволяє:

• оперативно реагувати на бездіяльність виконавця;
• ініціювати розшук активів;
• отримувати інформацію з державних реєстрів;
• оскаржувати незаконні рішення чи бездіяльність виконавця;
• контролювати реалізацію арештованого майна.

Саме тому супровід виконавчого провадження є невід’ємною складовою комплексної послуги зі стягнення дебіторської заборгованості.

Якщо боржник перебуває у процедурі банкрутства

Відкриття провадження у справі про банкрутство не означає автоматичної втрати можливості повернути кошти.

Відносини у цій сфері регулюються Кодексом України з процедур банкрутства.

Кредитор має право:

• подати заяву про визнання грошових вимог;
• брати участь у зборах кредиторів;
• впливати на процедуру банкрутства в межах повноважень, визначених законом;
• отримувати задоволення вимог у порядку черговості;
• у передбачених законом випадках порушувати питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні боржника до неплатоспроможності.

Чим раніше кредитор заявить свої вимоги, тим більше процесуальних можливостей він матиме для захисту своїх інтересів.

Як ми працюємо

Кожна справа щодо стягнення дебіторської заборгованості потребує індивідуального підходу. Ми супроводжуємо клієнтів на всіх етапах процедури.

1. Первинний аналіз документів. Оцінюємо договори, первинну документацію, строки позовної давності, перспективи стягнення та можливі ризики.
2. Досудове врегулювання. Готуємо претензію, проводимо переговори, визначаємо повний розмір грошових вимог.
3. Судовий захист. Обираємо оптимальний спосіб звернення до суду, готуємо заяву про видачу судового наказу або позов, здійснюємо повний процесуальний супровід.
4. Забезпечення позову. За наявності ризиків готуємо заяву про накладення арешту на кошти чи майно боржника.
5. Виконавче провадження. Контролюємо процес примусового виконання рішення до фактичного отримання коштів клієнтом.

Вартість правничої допомоги визначається індивідуально та залежить від:

• складності спору;
• суми заборгованості;
• кількості судових засідань;
• необхідності застосування заходів забезпечення позову;
• стадії, на якій клієнт звернувся за допомогою;
• обсягу документів.

Залежно від особливостей справи ми пропонуємо найбільш зручну модель оплати, а саме:

• фіксований гонорар — за повний супровід справи або окремий етап роботи;
• погодинну оплату — якщо обсяг робіт неможливо визначити наперед;
• комбіновану систему оплати, яка може поєднувати фіксований гонорар із додатковою винагородою, що залежить від результату або розміру фактично стягнутих коштів, якщо така модель погоджена сторонами та відповідає умовам договору.

Після первинного аналізу документів ми надаємо клієнту попередню правову оцінку справи, визначаємо перспективи стягнення заборгованості, орієнтовні строки розгляду та погоджуємо прозору вартість правничої допомоги без прихованих платежів.

Коли варто звернутися до адвоката

Юридична допомога є доцільною, якщо:

• контрагент тривалий час не сплачує борг;
• виник спір щодо виконання договору;
• боржник заперечує суму заборгованості;
• існує ризик відчуження активів;
• необхідно накласти арешт на кошти;
• боржник перебуває у процедурі банкрутства;
• наближається сплив позовної давності;
• потрібен комплексний супровід виконавчого провадження.

Своєчасне звернення за професійною правничою допомогою дозволяє мінімізувати ризики та обрати найбільш ефективну стратегію захисту прав кредитора.

Поширені запитання (FAQ)

Дисклеймер: цей матеріал має виключно інформаційний та ознайомчий характер і не є персональною індивідуальною юридичною консультацією. Для розв’язання конкретної правової проблеми зверніться до адвоката.

автор

Онишко Вікторія Михайлівна

Партнер АБ «Романа Сацика»