Статті 307 та 309 КК України: різниця між збутом наркотиків і зберіганням для власного вживання

У цій статті розглянемо:

• чим відрізняється ст. 307 КК України від ст. 309 КК України;
• що вважається збутом наркотичних засобів;
• як доводиться мета збуту;
• які докази використовуються у таких кримінальних провадженнях;
• які санкції передбачає закон;
• коли можлива перекваліфікація зі ст. 307 на ст. 309 КК України.

Коротко

Збут — це не лише продаж за гроші. Передача наркотичних засобів іншій особі шляхом дарування, обміну, передачі в борг або іншим способом також може оцінюватися як збут.

Самої лише кількості наркотичної речовини недостатньо для висновку про наявність мети збуту.

Вид наркотичної речовини, її маса та розмір визначаються виключно експертним дослідженням.

У кримінальних провадженнях за ст. 307 КК України особливо важливо якнайшвидше залучити адвоката для перевірки законності доказів та правильності кваліфікації.

Якщо вам повідомили про підозру, провели обшук, вилучили речовину або слідство стверджує про наявність мети збуту, важливо оцінити правильність кваліфікації вже на початковій стадії кримінального провадження.

Адвокат допоможе проаналізувати матеріали справи, оцінити докази, перевірити законність проведених слідчих дій та визначити можливі напрями захисту.

Що передбачає стаття 307 КК України

Стаття 307 КК України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою збуту, а також за їх незаконний збут.

Таким чином, стаття охоплює дві великі групи дій:

• дії, які ще не завершилися фактичною передачею наркотичних засобів іншій особі, але були вчинені з метою збуту;
• безпосередній незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Саме наявність мети збуту є основною ознакою, що відрізняє цю статтю від ст. 309 КК України.

Стаття складається з трьох частин.

1. Частина 1 статті 307 КК України передбачає відповідальність за базовий склад кримінального правопорушення.
2. Частина 2 статті 307 КК України встановлює більш сувору відповідальність за наявності кваліфікуючих ознак, зокрема повторності, вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб, щодо окремих категорій наркотичних засобів або за інших обставин, визначених законом.
3. Частина 3 статті 307 КК України охоплює особливо кваліфіковані склади злочину, серед яких — вчинення діяння організованою групою, щодо особливо великих розмірів наркотичних засобів або за інших обставин, прямо передбачених Кримінальним кодексом України.

Оскільки санкції за ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України є значно суворішими, у кожній конкретній справі необхідно перевіряти, чи дійсно слідство довело наявність усіх кваліфікуючих ознак.

Що передбачає стаття 309 КК України

Стаття 309 КК України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

На практиці ця стаття найчастіше застосовується тоді, коли слідство не має достатніх доказів того, що особа мала намір передати наркотичні засоби іншій особі.

Водночас саме по собі посилання підозрюваного на те, що речовина призначалася «для себе», не є достатнім. Остаточна кваліфікація здійснюється після оцінки всіх доказів у кримінальному провадженні.

Стаття 309 також складається з кількох частин, які передбачають різну відповідальність залежно від обставин кримінального правопорушення.

Окремо закон передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, визначених частиною четвертою статті 309 КК України, якщо особа добровільно звернулася до лікувального закладу та розпочала лікування від наркоманії.

Головна різниця між статтями 307 і 309 КК України

Головний висновок полягає в тому, що різниця між ст. 307 КК України та ст. 309 КК України визначається не лише видом вилученої речовини або її кількістю. Вирішальне значення має те, чи підтверджується матеріалами кримінального провадження умисел особи на передачу наркотичних засобів іншим особам.

Саме тому у кожній конкретній справі необхідно аналізувати всі докази у їх сукупності, а не робити висновок лише на підставі кількості речовини або окремих припущень сторони обвинувачення.

Слідство стверджує, що була «мета збуту»?

Кваліфікація за ст. 307 КК України суттєво впливає на ризики кримінальної відповідальності. Якщо слідство посилається на наявність мети збуту, доцільно перевірити, чи підтверджується вона належними та допустимими доказами.

Адвокат може проаналізувати матеріали кримінального провадження, оцінити достатність доказів, законність проведення обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, експертизи та визначити, чи існують підстави для оскарження кваліфікації або постановки питання про її зміну.

Що таке збут наркотичних засобів

Однією з найпоширеніших помилок є переконання, що збут наркотичних засобів — це виключно їх продаж за гроші. Насправді кримінальне законодавство та судова практика трактують поняття збуту значно ширше.

Під незаконним збутом розуміється будь-яка форма умисної передачі наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів іншій особі.

Збутом можуть визнаватися:

• продаж за грошові кошти;
• обмін на інше майно чи послуги;
• дарування;
• передача в рахунок боргу;
• передача на зберігання з можливістю подальшого використання;
• безоплатна передача іншій особі;
• будь-який інший спосіб відчуження наркотичного засобу.

Тобто для кваліфікації за статтею 307 КК України не має значення, чи отримала особа матеріальну вигоду від передачі наркотичного засобу. Вирішальним є сам факт незаконної передачі або доведений намір здійснити таку передачу.

Саме тому навіть безоплатне передання наркотичної речовини знайомому може бути кваліфіковано як збут.

Водночас кожна така обставина повинна бути належним чином доведена стороною обвинувачення.

Що таке мета збуту і як її доводять

Не менш важливим є поняття мети збуту. На практиці значна кількість кримінальних проваджень за статтею 307 КК України відкривається не після фактичного продажу наркотичних засобів, а саме через те, що слідство вважає: особа зберігала або перевозила їх із наміром у майбутньому передати іншим особам.

Саме тому закон криміналізує не лише сам незаконний збут, а й:

• придбання;
• виготовлення;
• зберігання;
• перевезення;
• пересилання, якщо вони здійснювалися з метою збуту.

Іншими словами, навіть якщо фактичної передачі наркотичних засобів ще не відбулося, але буде доведено, що особа мала відповідний умисел, її дії можуть бути кваліфіковані за статтею 307 КК України.

Разом із тим така мета не може ґрунтуватися виключно на припущеннях слідчого або прокурора.

Як слідство доводить мету збуту

Оскільки умисел є внутрішнім психічним ставленням особи до своїх дій, безпосередньо його встановити неможливо.

Саме тому орган досудового розслідування намагається підтвердити наявність мети збуту за допомогою сукупності непрямих доказів.

Найчастіше у кримінальних провадженнях використовуються:

• результати негласних слідчих (розшукових) дій;
• контрольовані закупки;
• аудіозаписи телефонних розмов;
• листування у месенджерах;
• домовленості щодо передачі наркотичних засобів;
• фасування речовини на окремі дози;
• наявність великої кількості однакових ZIP-пакетів;
• електронні ваги;
• пакувальний матеріал;
• чорнові записи;
• грошові кошти, які, на думку слідства, отримані від незаконного збуту;
• показання свідків;
• результати обшуків;
• висновки експертів.

При цьому кожен із зазначених доказів повинен бути належним, допустимим та достовірним.

Сам по собі факт виявлення ваг або поліетиленових пакетиків ще не означає автоматичної наявності мети збуту.

Суд оцінює всі докази виключно у їх сукупності.

Чи достатньо лише великої кількості наркотиків для статті 307 КК України

Ні. Це одна з найбільш поширених помилок. Іноді після вилучення значної кількості наркотичної речовини особи вважають, що кваліфікація за статтею 307 КК України є автоматичною.

Проте Кримінальний кодекс України такого правила не містить. Велика кількість наркотичних засобів сама по собі не доводить наявність умислу на їх збут.

Безумовно, маса вилученої речовини є важливою обставиною, яку суд враховує під час оцінки доказів. Проте вона повинна оцінюватися разом з іншими обставинами кримінального провадження.

Наприклад, якщо слідство не надало доказів:

• домовленостей щодо продажу;
• контактів із покупцями;
• передачі наркотичних засобів;
• фасування на окремі дози;
• інших доказів підготовки до реалізації, лише велика маса вилученої речовини не означає автоматичної наявності мети збуту.

Саме тому у судовій практиці нерідко виникають ситуації, коли дії особи, які спочатку були кваліфіковані за статтею 307 КК України, після дослідження всіх доказів перекваліфіковуються на статтю 309 КК України.

Які обставини найчастіше аналізує суд

Під час розгляду кримінального провадження суд, як правило, звертає увагу на сукупність обставин, серед яких:

Жодна з наведених обставин окремо не має наперед визначальної сили. Остаточний висновок суд робить лише після оцінки всіх доказів у їх сукупності.

Чому це має значення для захисту

На практиці саме питання наявності або відсутності мети збуту найчастіше стає ключовим у кримінальному провадженні.

Якщо сторона обвинувачення не доведе, що особа мала намір передати наркотичні засоби іншим особам, це може мати вирішальне значення для правильної правової кваліфікації її дій.

Саме тому адвокат насамперед перевіряє:

• чи є докази фактичного збуту;
• чи доведено умисел на збут;
• чи отримані докази законним шляхом;
• чи можна ставити питання про перекваліфікацію кримінального правопорушення.

Потрібно оцінити докази у справі?

Якщо вам інкримінують статтю 307 КК України, не варто робити висновки лише з тексту підозри. У багатьох справах вирішальне значення має аналіз матеріалів кримінального провадження: протоколів обшуку, результатів НСРД, телефонних розмов, експертиз та інших доказів.

Адвокат допоможе оцінити перспективи захисту, перевірити допустимість доказів і визначити, чи є підстави ставити питання про зміну кваліфікації або визнання окремих доказів недопустимими.

Санкції за ст. 307 КК України: ч. 1, ч. 2, ч. 3

Якщо справу кваліфікують за ч. 2 або ч. 3 ст. 307 КК України, захист має одразу перевірити, чи справді підтверджені кваліфікуючі ознаки: повторність, група, розмір, організована група, місце збуту або залучення неповнолітнього/малолітнього.

Санкції за ст. 309 КК України

Санкція ст. 309 КК України не завжди передбачає штраф. Все залежить від частини статті, обставин і розміру речовини:

• ч. 1 — стосується базового складу без мети збуту;
• ч. 2 — більш небезпечні обставини, зокрема повторність/великі розміри;
• ч. 3 — особливо великі розміри або залучення неповнолітнього;
• ч. 4 — окрема підстава звільнення від кримінальної відповідальності у визначених законом умовах.

Великий і особливо великий розмір наркотичних засобів

«Великий» і «особливо великий» розмір визначаються не довільно. Для цього використовуються спеціальні таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів.

Різні речовини мають різні порогові значення, а помилка в масі або виді речовини може вплинути на кваліфікацію.

Потрібно перевіряти, чи правильно експерт визначив речовину, масу, форму та розмір.

Яке значення має експертиза у справах за 307 і 309

У кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, одним із ключових доказів є висновок судової експертизи. Саме він дозволяє встановити властивості вилученої речовини та відповісти на питання, від яких безпосередньо залежить правильна правова кваліфікація дій особи.

Експерт встановлює вид вилученої речовини

Під час проведення експертизи насамперед визначається, чи є вилучена речовина наркотичним засобом, психотропною речовиною, їх аналогом або прекурсором.

Для цього експерт проводить відповідні лабораторні дослідження та порівнює отримані результати з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Саме експертний висновок є підставою для встановлення предмета кримінального правопорушення. До отримання такого висновку орган досудового розслідування не може достовірно стверджувати, що вилучений порошок, кристали, рослинна речовина або рідина дійсно є наркотичним засобом чи психотропною речовиною.

Експерт визначає масу речовини

Не менш важливим є встановлення маси наркотичного засобу або психотропної речовини.

Саме від маси нерідко залежить кваліфікація кримінального правопорушення, оскільки для окремих складів злочину закон передбачає відповідальність залежно від того, чи йдеться про невеликий, великий або особливо великий розмір.

Експерт визначає фактичну масу речовини, яка була надана на дослідження, із застосуванням спеціального обладнання та методик. Саме ці показники в подальшому використовуються під час вирішення питання про кваліфікацію дій особи та призначення покарання.

Експерт може досліджувати властивості речовини

Окрім виду та маси речовини, експерт може встановлювати й інші її характеристики, якщо вони мають значення для кримінального провадження.

Залежно від поставлених запитань експерт може дослідити:

• хімічний склад речовини;
• концентрацію активної речовини;
• наявність домішок;
• спосіб виготовлення;
• фізичні властивості;
• інші ознаки, необхідні для відповіді на питання, поставлені стороною обвинувачення або судом.

Такі дослідження можуть мати значення як для правильної кваліфікації кримінального правопорушення, так і для перевірки версії сторони обвинувачення.

Чому без експертизи неможливо встановити предмет злочину

На практиці правоохоронці нерідко під час обшуку або огляду місця події зазначають у протоколі, що вилучено «речовину, схожу на наркотичний засіб» або «кристалоподібну речовину білого кольору».

Однак подібний опис не підтверджує, що вилучений об’єкт дійсно є наркотичним засобом чи психотропною речовиною.

Лише після проведення експертного дослідження можна достовірно встановити:

• чи є вилучена речовина наркотичним засобом;
• чи належить вона до психотропних речовин;
• чи є вона аналогом наркотичного засобу;
• чи відноситься до прекурсорів;
• яка саме її маса та інші характеристики.

Саме тому експертний висновок є одним із найважливіших доказів у справах про незаконний обіг наркотичних засобів.

Що має перевірити адвокат у висновку експерта

Не менш важливим, ніж сам висновок експерта, є питання законності поводження з речовими доказами до моменту їх дослідження.

Адвокат повинен перевірити, чи було дотримано так званий ланцюг збереження речових доказів (chain of custody), адже будь-які порушення можуть поставити під сумнів достовірність результатів експертизи.

Зокрема необхідно звернути увагу:

• чи законно вилучено речовину під час обшуку, огляду або іншої слідчої дії;
• чи правильно її упакували після вилучення;
• чи була упаковка належним чином опечатана;
• чи містять спеціальні пакети необхідні реквізити та підписи учасників слідчої дії;
• чи не було пошкоджено упаковку до моменту проведення експертизи;
• чи відповідає опис речовини у протоколах фактично дослідженому об’єкту;
• чи не виникало перерв у ланцюгу зберігання речового доказу;
• чи саме та речовина, яка була вилучена, потрапила до експертної установи.

Практика свідчить, що саме порушення порядку вилучення, пакування, опечатування або передачі речового доказу нерідко стає підставою для сумнівів щодо достовірності результатів експертизи.

Наприклад, якщо відеозапис обшуку підтверджує, що вилучена ємність із речовиною тривалий час перебувала поза полем зору учасників слідчої дії або відеокамери, сторона захисту може ставити питання про відсутність безперервного контролю за речовим доказом та можливість стороннього втручання до його вмісту. У таких випадках адвокат має право заявляти відповідні клопотання, ставити під сумнів допустимість отриманих доказів та вимагати їх належної процесуальної оцінки судом.

Саме тому ефективний захист у справах за статтями 307 та 309 КК України полягає не лише в аналізі експертного висновку, а й у ретельній перевірці всього шляху речового доказу — від моменту його вилучення до проведення експертного дослідження.

Перекваліфікація зі статті 307 на статтю 309 КК України

Одним із найпоширеніших напрямів захисту у справах щодо незаконного обігу наркотичних засобів є доведення відсутності мети збуту.

Якщо сторона обвинувачення не змогла належними та допустимими доказами підтвердити, що особа мала намір передати наркотичні засоби іншим особам, може виникнути питання про перекваліфікацію кримінального правопорушення зі статті 307 КК України на статтю 309 КК України.

Підставою для цього може бути, зокрема:

• відсутність доказів домовленостей про передачу наркотичних засобів;
• відсутність контрольованої закупки;
• відсутність листування щодо реалізації наркотичних засобів;
• відсутність доказів передачі речовини іншим особам;
• недоведеність умислу на збут;
• визнання окремих доказів недопустимими.

Кожне кримінальне провадження є індивідуальним, тому питання перекваліфікації вирішується лише після комплексного аналізу всіх матеріалів справи.

Контрольована закупка, НСРД і провокація злочину

Контрольована закупка є одним із найпоширеніших способів документування злочинів, пов’язаних із незаконним збутом наркотичних засобів.

Її суть полягає в тому, що правоохоронні органи документують факт передачі наркотичних засобів іншій особі із застосуванням передбачених законом процесуальних механізмів.

У таких кримінальних провадженнях зазвичай досліджуються:

• протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
• аудіо- та відеозаписи;
• результати огляду покупця до та після закупки;
• протоколи вручення грошових коштів;
• результати вилучення наркотичних засобів;
• висновки експертиз.

Саме ці документи нерідко становлять основу доказової бази сторони обвинувачення.

Негласні слідчі (розшукові) дії

У справах про незаконний обіг наркотичних засобів широко застосовуються негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД).

До найпоширеніших належать:

• аудіоконтроль особи;
• відеоконтроль особи;
• зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;
• спостереження;
• контроль за вчиненням злочину;
• огляд і виїмка кореспонденції;
• інші заходи, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Разом із тим результати НСРД можуть бути використані як докази лише за умови дотримання вимог кримінального процесуального законодавства.

Якщо під час проведення таких заходів були допущені істотні процесуальні порушення, сторона захисту має право ставити питання про визнання отриманих доказів недопустимими.

Саме тому адвокат перевіряє:

• законність отримання дозволу суду;
• дотримання строків проведення НСРД;
• повноваження осіб, які проводили відповідні заходи;
• правильність оформлення процесуальних документів;
• цілісність технічних носіїв інформації;
• відповідність відео- та аудіозаписів вимогам КПК України.

Провокація злочину: коли докази можуть бути визнані недопустимими

Одним із найважливіших питань у справах про незаконний збут наркотичних засобів є відмежування законного документування злочину від його провокації.

Правоохоронні органи мають право документувати вже існуючу злочинну діяльність, однак не можуть схиляти особу до вчинення кримінального правопорушення, яке без їхнього втручання не було б вчинене.

Якщо захист доведе, що саме дії правоохоронних органів фактично спонукали особу до вчинення злочину, це може свідчити про недопустимість відповідних доказів.

При оцінці таких обставин суд аналізує:

• хто був ініціатором контакту;
• чи мала особа намір вчинити злочин до втручання правоохоронців;
• характер спілкування між учасниками;
• кількість звернень із пропозицією придбати наркотичні засоби;
• інші фактичні обставини кримінального провадження.

Саме питання провокації злочину нерідко стає одним із ключових аргументів сторони захисту у справах за статтею 307 КК України.

Що робити після затримання за статтею 307 або 309 КК України

Якщо правоохоронні органи повідомили про підозру або затримали вас у кримінальному провадженні, пов’язаному з незаконним обігом наркотичних засобів, важливо пам’ятати, що подальші дії можуть суттєво вплинути на результат справи.

Насамперед необхідно:

• скористатися правом на правову допомогу адвоката;
• не відмовлятися від участі захисника під час проведення слідчих дій;
• уважно ознайомлюватися зі змістом усіх процесуальних документів перед їх підписанням;
• повідомляти адвокату про всі обставини затримання, обшуку або вилучення речових доказів;
• не робити поспішних висновків щодо кваліфікації кримінального правопорушення без аналізу матеріалів провадження.

Після ознайомлення з матеріалами справи адвокат може оцінити законність отриманих доказів, правильність кваліфікації, а також визначити можливі напрями захисту.

Типові помилки у справах за ст. ст. 307, 309 КК України

У справах щодо незаконного обігу наркотичних засобів люди нерідко припускаються дій, які ускладнюють подальший захист.

До найбільш поширених належать:

• Надання пояснень без адвоката. Пояснення, отримані на початковій стадії провадження, нерідко використовуються стороною обвинувачення як підтвердження її версії подій. Саме тому перед наданням будь-яких показань доцільно отримати консультацію захисника.
• Підписання документів без ознайомлення. Протоколи обшуку, огляду, вилучення майна або допиту можуть містити неточності чи зауваження, які мають значення для подальшого розгляду справи.
• Самостійні спроби довести відсутність вини. Без аналізу матеріалів кримінального провадження складно оцінити, які саме докази вже отримані слідством. Через це необережні пояснення іноді лише погіршують процесуальне становище особи.
• Ігнорування процесуальних порушень. Порушення порядку проведення обшуку, затримання, вилучення речових доказів або проведення НСРД можуть мати істотне значення для допустимості доказів. Однак такі порушення необхідно своєчасно фіксувати та використовувати у процесі захисту.

Суміжні статті: 306, 310, 313, 317 КК України

Чи є кримінальна відповідальність саме за вживання наркотиків

Сам факт вживання наркотичних засобів не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого статтями 307 або 309 КК України.

Водночас кримінальна відповідальність може наставати за незаконне придбання, виготовлення, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, навіть якщо особа стверджує, що вони призначалися виключно для власного використання.

Саме тому кожна справа потребує індивідуального аналізу.

Коли потрібен адвокат за ст. 307 або 309 КК України

У кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, своєчасне залучення адвоката часто має вирішальне значення. Саме на початкових етапах досудового розслідування формуються основні докази, проводяться обшуки, вилучаються речові докази, призначаються експертизи та приймаються рішення, які можуть суттєво вплинути на подальший перебіг справи.

Чим раніше адвокат розпочне роботу, тим більше можливостей своєчасно виявити процесуальні порушення, перевірити законність дій правоохоронних органів та сформувати ефективну стратегію захисту.

Якщо людину затримали

Після затримання особа опиняється у ситуації, коли будь-які її слова або дії можуть бути використані стороною обвинувачення як доказ.

Адвокат контролює законність затримання, роз’яснює права підозрюваному, бере участь у допитах та інших слідчих діях, а також запобігає можливим порушенням права на захист.

Саме у перші години після затримання часто приймаються рішення, які надалі визначають хід усього кримінального провадження.

Якщо проводиться обшук

Обшук є однією з найбільш важливих слідчих дій, під час якої можуть бути вилучені речові докази, електронні носії інформації, мобільні телефони, грошові кошти та інше майно.

Адвокат перевіряє:

• чи мав слідчий законні підстави для проведення обшуку;
• чи не виходили правоохоронці за межі ухвали слідчого судді;
• чи належним чином здійснювалася відеофіксація;
• чи правильно оформлено протокол обшуку;
• чи не були допущені порушення під час вилучення речових доказів.

На практиці саме під час обшуку нерідко виникають процесуальні порушення, які в подальшому можуть стати підставою для визнання доказів недопустимими.

Якщо вилучили речовину

Після вилучення речовини необхідно перевірити не лише законність самого вилучення, а й дотримання всіх вимог щодо її пакування, опечатування, зберігання та передачі на експертне дослідження.

Будь-яке порушення ланцюга збереження речового доказу може поставити під сумнів достовірність результатів експертизи.

Саме тому адвокат детально аналізує протоколи слідчих дій, відеозаписи обшуку та інші матеріали кримінального провадження.

Якщо повідомили про підозру

Повідомлення про підозру означає, що орган досудового розслідування офіційно сформулював обвинувачення щодо особи.

На цьому етапі адвокат оцінює:

• чи достатньо доказів для повідомлення про підозру;
• чи правильно визначено правову кваліфікацію;
• чи дотримано вимоги Кримінального процесуального кодексу України;
• чи існують підстави для зміни або скасування підозри.

Саме після повідомлення про підозру формується основна стратегія захисту.

Якщо справу кваліфікують за статтею 307 КК України

Кваліфікація за статтею 307 КК України передбачає значно суворішу кримінальну відповідальність, ніж стаття 309 КК України.

Саме тому необхідно перевірити, чи дійсно сторона обвинувачення має належні докази того, що особа діяла з метою збуту або здійснила незаконний збут наркотичних засобів.

На практиці саме питання правильної кваліфікації нерідко стає ключовим під час судового розгляду.

Якщо слідство стверджує, що була мета збуту

Наявність мети збуту не може ґрунтуватися виключно на припущеннях.

Адвокат аналізує, чи дійсно матеріали кримінального провадження підтверджують умисел особи на передачу наркотичних засобів іншим особам, або ж слідство робить такий висновок лише на підставі непрямих ознак, наприклад кількості речовини, наявності ваг чи ZIP-пакетів.

У багатьох випадках саме перевірка цих доказів дозволяє поставити питання про зміну правової кваліфікації.

Якщо обирають запобіжний захід

У справах за статтею 307 КК України прокурор нерідко звертається до суду із клопотанням про застосування тримання під вартою.

Під час розгляду такого клопотання адвокат:

• заперечує проти необґрунтованих ризиків;
• подає докази на користь більш м’якого запобіжного заходу;
• звертає увагу суду на особу підозрюваного, стан здоров’я, сімейний стан, наявність постійного місця проживання та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення.

Якщо у справі є контрольована закупка або НСРД

Контрольована закупка та результати негласних слідчих (розшукових) дій нерідко становлять основу доказової бази у справах про незаконний збут наркотичних засобів.

Адвокат перевіряє:

• законність отримання дозволу на проведення НСРД;
• дотримання процесуального порядку їх проведення;
• цілісність технічних носіїв інформації;
• повноту відео- та аудіозаписів;
• відсутність ознак провокації злочину.

Якщо такі докази отримані з істотним порушенням вимог КПК України, вони можуть бути визнані судом недопустимими.

Якщо потрібно перевірити експертизу

Експертний висновок не є безумовним доказом вини особи.

Адвокат перевіряє:

• чи правильно були поставлені запитання експерту;
• чи досліджувався саме той об’єкт, який був вилучений;
• чи відповідає маса речовини даним інших процесуальних документів;
• чи не було порушено процедуру передачі речового доказу до експертної установи.

У разі необхідності захист може ініціювати проведення додаткової або повторної експертизи.

Якщо є підстави для перекваліфікації на статтю 309 КК України

Якщо сторона обвинувачення не довела наявність мети збуту, адвокат може ставити питання про зміну правової кваліфікації зі статті 307 КК України на статтю 309 КК України.

Для цього аналізуються всі матеріали кримінального провадження, показання свідків, результати експертиз, НСРД, листування та інші докази.

Якщо потрібно оскаржити недопустимі докази

Одним із найважливіших напрямів роботи адвоката є перевірка допустимості доказів.

Захист аналізує, чи були вони отримані у спосіб, передбачений законом, чи дотримано вимоги Кримінального процесуального кодексу України під час проведення обшуку, вилучення речових доказів, експертизи, допитів, контрольованої закупки або негласних слідчих (розшукових) дій.

Якщо буде встановлено істотне порушення процесуального порядку, адвокат має право заявити клопотання про визнання таких доказів недопустимими. У багатьох випадках саме виключення ключових доказів із матеріалів кримінального провадження суттєво впливає на перспективу справи та кінцеве рішення суду.

Часті запитання (FAQ)